Десквамированные эндотелиоциты и этапы их деградации в крови у больных ишемической болезнью сердца

Abstract

Разработка диагностики сосудистых осложнений, связанных с дисфункцией эндотелия является актуальнейшей задачей современной медицины. Результаты достаточно большого количества исследований показали, что уровень десквамированных эндотелиоцитов в периферической крови является отражением системного поражения эндотелия, и позволяют рассматривать десквамированные эндотелиальных клеток (ДЭК) как специфические маркеры повреждения внутренней выстилки сосудов при различных патологических состояниях. Цель исследования – анализ содержания ДЭК, маркера состояния сосудистой стенки, в плазме крови у больных с кардиоваскулярной патологией. Материалы и методы. Исследование проведено у 78 пациентов с клиническим диагнозом ИБС в возрасте от 49 до 62 лет, находящихся на амбулаторном лечении в амбулатории семейной медицины КНП «ЦПМСП №3» ОГС г. Одессы. Подсчет ДЭК (кл/мл) проводили по методу J. Hladovec (1978) в модификации Петрищев Н.Н. и соав. (2001). Результаты исследования. В результате исследований установлено, что одновременно с достоверным изменением количества ДЭК в крови в 1,5 раза относительно контрольных данных изменялось и соотношение различных их видов на стадиях деградации. Так, значительное повышение уровня ДЭК во второй (выраженной) стадии наблюдали во всех группах исследования (в 6,7 и 8,8 раз, соответственно) на фоне умеренного роста количества ДЭК относительно начальной и конечной стадий. При этом следует отметить, что в группах больных ИБС, как у мужчин, так и у женщин изменения значительно не отличались между собой. Выводы. Выявленные нами изменения соотношения клеток на этапах деградации у пациентов являются важными критериями морфофункционального состояния эндотелиальной системы и позволяют использовать данные для ранней диагностики эндотелиальной дисфункции у больных с кардиоваскулярной патологией.

Розробка діагностики судинних ускладнень, пов’язаних з дисфункцією ендотелію є актуальним завданням сучасної медицини. Результати досить великої кількості досліджень показали, що рівень десквамованих ендотеліоцітов в периферичній крові є відображенням системного ураження ендотелію, і дозволяють розглядати десквамовані ендотеліальні клітин (ДЕК) як специфічні маркери ушкодження внутрішньої вистилки судин при різних патологічних станах. Мета дослідження – аналіз змісту ДЕК, маркера стану судинної стінки, в плазмі крові у хворих з кардіоваскулярною патологією. Матеріали та методи. Дослідження проведено у 78 пацієнтів з клінічним діагнозом ІХС у віці від 49 до 62 років, які перебували на амбулаторному лікуванні в амбулаторії сімейної медицини КНП «ЦПМСД №3» ОМР м. Одеси. Підрахунок ДЕК (кл/мл) проводили за методом J. Hladovec (1978) в модифікації Петрищев М.М. і співав. (2001). Результати дослідження. В результаті досліджень встановлено, що одночасно з достовірною зміною кількості ДЕК в крові в 1,5 рази щодо контрольних даних змінювалося і співвідношення різних їх видів на стадіях деградації. Так, значне підвищення рівня ДЕК в другій (вираженої) стадії спостерігали у всіх групах дослідження (в 6,7 і 8,8 разів, відповідно) на фоні помірного зростання кількості ДЕК щодо початкової та кінцевої стадій. При цьому слід зазначити, що в групах хворих на ІХС, як у чоловіків, так і у жінок зміни істотно не відрізнялися між собою. Висновки. Виявлені нами зміни співвідношення клітин на етапах деградації у пацієнтів є важливими критеріями морфофункціонального стану ендотеліальної системи і дозволяють використовувати дані для ранньої діагностики ендотеліальної дисфункції у хворих з кардіоваскулярною патологією.

The development of the diagnosis of vascular complications associated with endothelial dysfunction is an urgent task of modern medicine. The results of a fairly large number of studies have shown that the level of desquamated endothelial cells in the peripheral blood is a reflection of systemic endothelial damage, and allow us to consider desquamated endothelial cells (DEC) as specific markers of damage to the inner lining of blood vessels in various pathological conditions. The aim of the study was to analyze the content of DEC, a marker of the state of the vascular wall, in blood plasma in patients with cardiovascular pathology. Materials and methods. The study was conducted in 78 patients with a clinical diagnosis of coronary artery disease aged 49 to 62 years, who are on an outpatient basis in the family medicine outpatient clinic of the National Clinical Hospital No. 3 of Odessa. Counting DEC (cells / ml) was carried out according to the method of J. Hladovec (1978) as modified by Petrishchev N.N. et al. (2001). The results of the study. As a result of studies, it was found that at the same time as a reliable change in the amount of DEC in the blood by 1.5 times relative to the control data, the ratio of their various types at the stages of degradation also changed. Thus, a significant increase in the level of DEC in the second (expressed) stage was observed in all study groups (6.7 and 8.8 times, respectively) against the background of a moderate increase in the number of DEC relative to the initial and final stages. It should be noted that in groups of patients with coronary heart disease, both in men and in women, the changes did not differ significantly from each other. Conclusions. The revealed changes in the cell ratio at the stages of degradation in patients are important criteria for the functional of morph state of the endothelial system and allow us to use data for the early diagnosis of endothelial dysfunction in patients with cardiovascular pathology.