Determining the pathogenesis of adenomyosis in postmenopausal women is promising,
as it will allow a more thorough study of the mechanisms of hormonal changes and
resolve issues related to adenomyosis in women of reproductive age. The purpose of
the study is to establish the role of steroid receptors in the pathogenesis of adenomyosis
in the presence of concomitant endometrial pathology in postmenopausal women.
Study material is removed uteri with parovaria from 117 patients of 49-76 years old. The
cases were divided into 4 groups depending on the presence of adenomyosis (AM) and
background pathology (endometrioid carcinoma of the endometrium (ECE) and
endometrial hyperplasia (EHP)): 1) 27 women with adenomyosis and EHP; 2) 30 women
with adenomyosis and ECE; 3) 30 women with adenomyosis and age-related changes
in the endometrium; 4) 30 women with age-related changes without AM (comparison
group). The immunohistochemical reaction was carried out using primary antibodies
to estrogen (ER), progesterone (PR) and androgen (AR) receptors. Statistical processing
was carried out using parametric methods of variation statistics (calculated the
arithmetic mean, standard deviation, confidence interval, Student criterion). The
predominance of the ER expression in the glandular and stromal components of the
eutopic endometrium in the presence of AM and hyperplastic processes was compared
with the comparison group (p<0.01). A high level of ER expression is characteristic of
the epithelium of the endometrium with EHP (7.333±0.314) and ECE (6.200±0.712)
rather than for the endometrium with atrophic changes in the presence of AM
(4.433±0.773). In the stroma, a high ER activity was detected with EHP (7.148±0.276)
rather than with atrophic changes (4.567±0.738) and ECE (4.167±0.602). It was
established that in the epithelium of adenomyosis foci, ER expression indices were
lower in atrophy (3.433±1.074) than with AM foci in ECE (4.667±0.526) and EHP
(5.148±0.745). In the stroma of adenomyosis foci, ER expression is higher in EHP than
in ECE and atrophy. The activity of PR in the eutopic endometrium decreases from
simple non-typical to complex atypical EHP and in patients with adenomyosis and ECE,
as the degree of differentiation of cells of ECA decreases (from G1 to G3 ECE). A
minimal expression of PR was found in the comparison group. In the cells of internal
endometriosis there were positive indices of immunohistochemical reaction with PR.
There were obtained minimum scores for receptor expression of AR in eu- and ectopic
endometria. Conclusion: adenomyosis foci have a regulatory effect on the uterine
endometrium, stimulating the expression of ER and, to a lesser extent, PR, and do not
affect the level of AR in the eutopic endometrium.
Встановлення ланок патогенезу аденоміозу у жінок в постменопаузі є перспективним дослідженням, яке дозволить
ретельніше вивчити механізми гормональних змін і вирішити питання, пов'язані з аденоміозом у жінок репродуктивного
віку. Мета роботи - встановити роль стероїдних рецепторів у патогенезі аденоміозу за наявності супутньої патології
ендометрія в постменопаузі. Матеріалом для дослідження були матки, видалені з придатками, 117 пацієнток віком від 49
до 76 років. Всі пацієнтки були розділені на 4 групи залежно від наявності аденоміозу та фонової патології (ендометріоїдна
карцинома ендометрія (ЕКЕ) і гіперплазія ендометрія (ГПЕ)): 1) 27 жінок з аденоміозом і ГПЕ; 2) 30 жінок з аденоміозом та
ЕКЕ; 3) 30 жінок з аденоміозом та віковими змінами в ендометрії; 4) 30 жінок з віковими змінами без аденоміозу (група
порівняння). Імуногістохімічну реакцію проводили з використанням первинних антитіл до естрогенових (ER), прогестеронових
(PR) і андрогенових (AR) рецепторів. Статистичну обробку проводили із застосуванням параметричних методів варіаційної
статистики (вираховували середнє арифметичне, стандартне відхилення, довірчий інтервал, критерій Стьюдента).
Встановлено переважання рівня експресії ЕR у залозистому і стромальному компонентах еутопічного ендометрія за
наявності аденоміозу і гіперпластичних процесів порівняно з групою порівняння (р<0,01). Вищий рівень експресії естрогенових
рецепторів був більш характерним для епітелія ендометрія з гіперплазією (7,333±0,314) та ендометріоїдною карциномою(6,200±0,712), ніж для ендометрія з атрофічними змінами при аденоміозі (4,433±0,773). Більш висока активність естрогенових
рецепторів у стромі виявлена при гіперплазії ендометрія (7,148±0,276), ніж при атрофічних змінах (4,567±0,738) та
ендометріоїдній карциномі (4,167±0,602). Встановлено, що в епітелії вогнищ аденоміозу при атрофії експресія естрогенових
рецепторів були нижчою (3,433±1,074), ніж у фокусах аденоміозу при ендометріоїдній карциномі ендометрія (4,667±0,526)
та його гіперплазії (5,148±0,745). У стромі фокусів аденоміозу експресія естрогенових рецепторів вища при гіперплазії
ендометрія, ніж при ендометріоїдній карциномі ендометрія та атрофії. Активність прогестеронових рецепторів в
еутопічному ендометрії знижується від простої неатипової до комплексної атипової гіперплазії ендометрія, а у пацієнток
з аденоміозом та ендометріоїдною карциномою ендометрія - по мірі зниження ступеню диференціації клітин ЕКЕ (від G1 до
G3 ЕКЕ). У групі порівняння виявлена мінімальна експресія прогестеронових рецепторів. У клітинах внутрішнього
ендометріоза наявні позитивні показники імуногістохімічної реакції з РR. Отримані мінімальні бали рецепторної експресії
андрогенових рецепторів в еу- та ектопічному ендометрії. Таким чином, фокуси аденоміозу здійснюють регуляторний
вплив на еутопічний ендометрій, стимулюючи експресію естрогенових рецепторів і, в меншій мірі, прогестеронових
рецепторів, і не впливають на рівень андрогенових рецепторів в еутопічному ендометрії.
Определение звеньев патогенеза аденомиоза у женщин в постменопаузе является перспективным исследованием, которое
позволит более тщательно изучить механизмы гормональных изменений и решить вопросы, связанные с аденомиозом у
женщин репродуктивного возраста. Цель исследования - установить роль стероидных рецепторов в патогенезе аденомиоза
при наличии сопутствующей патологии эндометрия в постменопаузе. Материалом для исследования служили матки,
удаленные с придатками, 117 пациенток в возрасте 49-76 лет. Все пациентки были разделены на 4 группы в зависимости
от наличия аденомиоза и фоновой патологии (эндометриоидная карцинома эндометрия (ЭКЭ) и гиперплазия эндометрия
(ГПЭ)): 1) 27 женщин с аденомиозом и ГПЭ; 2) 30 женщин с аденомиозом и ЭКЭ; 3) 30 женщин с аденомиозом и возрастными
изменениями в эндометрии; 4) 30 женщин с возрастными изменениями без аденомиоза (группа сравнения).
Иммуногистохимическую реакцию проводили с использованием первичных антител к эстрогеновым (ER), прогестероновым
(PR) и андрогеновым (AR) рецепторам. Статистическую обработку проводили с применением параметрических методов
вариационной статистики (вычисляли среднее арифметическое, стандартное отклонение, доверительный интервал,
критерий Стьюдента). Установлено преобладание уровня экспрессии эстрогеновых рецепторов в железистом и
стромальных компонентах эутопического эндометрия при наличии аденомиоза и гиперпластических процессов по сравнению
с группой сравнения (р<0,01). Высший уровень экспрессии эстрогеновых рецепторов был более характерен для эпителия
эндометрия с гиперплазией (7,333±0,314) и эндометриоидной карциномой эндометрия (6,20±0,712), чем для эндометрия с
атрофическими изменениями при наличии аденомиоза (4,433±0,773). В строме более высокая активность ЕR обнаружена
при гиперплазии эндометрия (7,148±0,276), чем при атрофических изменениях (4,567±0,738) и ЭКЭ (4,167±0,602). Установлено,
что в эпителии очагов аденомиоза ниже показатели экспрессии эстрогеновых рецепторов были при атрофии (3,433±1,074),
чем в фокусах аденомиоза при эндометриоидной карциноме (4,667±0,526) и гиперплазии эндометрия (5,148±0,745). В строме
фокусов аденомиоза экспрессия эстрогеновых рецепторов выше при гиперплазии эндометрия, чем при эндометриоидной
карциноме эндометрия и атрофии. Активность РR в эутопическом эндометрии снижается от простой неатипичной к
комплексной атипичной ГПЭ, а у пациенток с аденомиозом и эндометриоидной карциномой эндометрия - по мере снижения
степени дифференциации клеток ЭКЭ (от G1 до G3 ЭКЭ). В группе сравнения обнаружена минимальная экспрессия PR. В
клетках внутреннего эндометриоза присутствовали положительные показатели иммуногистохимической реакции с РR.
Получены минимальные баллы рецепторной экспрессии AR в эу- и эктопическом эндометриях. Таким образом, фокусы
аденомиоза осуществляют регуляторное влияние на эутопический эндометрий, стимулируя экспрессию ER и, в меньшей
степени, PR, и не влияют на уровень АR в эутопическом эндометрии.
