Комплексне патогенетичне лікування експериментального цирозу печінки

Abstract

Лікування хворих на цироз печінки (ЦП) та його ускладнення є однією з найскладніших проблем хірургії, хірургічної гепатології та біліарної хірургії. За даними ВОЗ, частота ЦП неухильно збільшується. З урахуванням цього авторами висловлено приспущення стосовно неостаточних уявлень про патогенетичні механізми циротичного ураження паренхіми печінки. Було проведені хронічні експериментальні дослідження з відтворенням моделі ЦП у щурів внутрішньошлунковим введення чотирьох хлористого вуглецю. В крові щурів через 1, 6, 12 год, 1, 3, 5 і 7 діб після формування експериментального ЦП стандартними методами визначали активність процесів протеолізу через вимірювання активності лізосомальних ензимів. Виявлено, що перебіг ЦП супроводжується активацією у сироватці крові щурів кислих, трипсиноподібних протеаз та лізосомальних ферментів, що свідчить про генералізацію процесу. Активація катепсину D свідчить про наявність запально–деструктивних змін в печінці, що відображає системне запалення при ЦП. Отримані результати дозволяють припустити, що активація системи протеолізу в крові щурів, ймовірно, є однією з ланок патогенезу захворювання, Показані позитивні ефекти альфа-ліпоєвої кислоти та тивортину вважаємо експериментальним обґрунтуванням доцільності клінічного тестування ефектів вказаних фармакологічних препаратів при ЦП як окремо, так і в комплексі з гепатопротекторними сполуками.

Treatment of patients with liver cirrhosis (LC) and its complications is one of the most difficult problems of surgery, in particular, surgical hepatology and biliary surgery. According to WHO data, the frequency of LC is steadily increasing. According to these data the authors conclude that there is a lack of understanding of pathogenetic mechanisms liver parenchymatic cells cirrhotic lesion. Chronic experimental trials were carried out to reproduce the model of LC in rats by four-carbon monoxide peroral administration. In the rat blood 1, 6, 12 hours, 1, 3, 5 and 7 days after the experimental LC formation, proteolysis standard activity was determined through lysosomal enzymes activity measurement. It was found that LC manifestation is accompanied by activation in blood serum of rats of acid, trypsin-like proteases and lysosomal enzymes, indicating the generalization of the process. Catepsin D activation indicates the presence of inflammatory-destructive changes in the liver which reflects systemic inflammation in case of LC. The data obtained suggest that rats blood proteolysis activation is probably one of the components of pathogenesis of the disease, Both alpha-lipoic acid and tivortine positive effects are the experimental background of their clinical testing reasonability in patients with LC, both individually and in combination with hepatoprotective compounds.

Лечение больных циррозом печени (ЦП) и его осложнениями – одна из самых сложных проблем хирургии, хирургической гепатологии и билиарной хирургии. По данным ВОЗ, частота ЦП неуклонно увеличивается. С учетом этого авторы предположили недостаточные представления о патогенетических механизмах цирротического поражения паренхимы печени. Было проведены хронические экспериментальные исследования с воспроизведением модели ЦП у крыс после перорального введение четыреххлористого углерода. В крови крыс через 1, 6, 12 ч, 1, 3, 5 и 7 суток после формирования экспериментального ЦП стандартными методами определяли активность процессов протеолиза измерением активности лизосомальных энзимов. Показано, что течение ЦП сопровождается активацией в сыворотке крови крыс кислых, трипсиноподибних протеаз и лизосомальных ферментов, что свидетельствует о генерализации процесса. Активация катепсина D свидетельствует о наличии воспалительно-деструктивных изменений в печени, что отражает системное воспаление при ЦП. Полученные результаты позволяют предположить, что активация системы протеолиза в крови крыс, вероятно, является одним из звеньев патогенеза заболевания, Показанные положительные эффекты альфа-липоевой кислота и тивортина считаем экспериментальным обоснованием целесообразности клинического тестирования эффектов указанных фармакологических препаратов при ЦП как отдельно, так и в комплексе с гепатопротекторными веществами.