Артеріальні турнікети широко використовуються як у військовій, так і в цивільній медицині (при
пораненні кінцівок, артро- та ангіопластиках). Відновлення кровопостачання кінцівки після зняття турнікета може
викликати ішемічно-реперфузійні ураження як первинно ішемізованих тканин, так і у віддалених тканинах та органах. Проте на сьогоднішній день ультраструктурні зміни тканин на місцевому рівні при ішемії-реперфузії потребують більш глибокого вивчення.
Мета роботи – дослідити стан гемомікроциркуляторного русла задніх кінцівок щурів при гострій ішемії та
наступній реперфузії, викликаній накладанням артеріального турнікета.
Матеріал і методи. Проведено електронномікроскопічне дослідження судин гемомікроциркуляторного русла
скелетних м’язів задніх кінцівок 12 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. Контрольну групу склали
3 інтактних тварини. Гостру ішемію викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм на задні
кінцівки тварин, на рівні пахвинної складки, протягом 2 год під тіопентал-натрієвим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Дослідження зразків м’язової тканини проводили на кафедрі гістології
та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського за допомогою
електронного мікроскопа ПЕМ–125К.
Результати. При електронній мікроскопії скелетних м’язів задніх кінцівок щурів у судинах гемомікроциркуляторного русла виявлено деструктивно змінені гемокапіляри з неоднаковою товщиною стінки, виражений набряк ендотеліоцитів із пролабуванням їх у просвіт гемокапілярів, десквамацію окремих ендотеліоцитів, потовщення базальної мембрани, розширені набряком периваскулярні простори, скупчення лімфоцитів у паравазальному просторі, появу білкових та еритроцитарних екстравазатів довкола гемокапілярів. Нерідко в просвіті судин
поблизу ендотеліоцитів візуалізувалися тромбоцити, що свідчить про розвиток у гемокапілярах пристінкового
мікротромбозу. Ультраструктурні зміни спостерігались вже через 2 години після зняття турнікета і були найбільше вираженими через 1 добу. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних
змін, проте навіть через 14 діб реперфузії повного відновлення ультраструктури гемомікроциркуляторного русла
все ще не відбувалося.
Висновки. Ультраструктурні порушення в судинах гемомікроциркуляторного русла ішемізованої м’язової
тканини задніх кінцівок щурів досягали максимальної вираженості через 1 добу після зняття турнікета, що підтверджує розвиток у експериментальних тварин ішемічно-еперфузійного синдрому. У пізньому реперфузійному
періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін.
Arterial tourniquets are widely used in both military and civil medicine (particularly in the case of limb
injuries, arthroplasty and angioplasty). Restoring the blood supply to the limb after removal of the tourniquet can cause
ischemic-reperfusion lesions of both the primary ischemic tissues and distant tissues and organs. However, the
ultrastructural changes of tissues at the local level by ischemia-reperfusion are in need of deeper study today.
The aim of the study – to establish the condition of the haemomicrocirculatory bed of the hind limbs of rats with
acute ischemia and subsequent reperfusion caused by the arterial tourniquet application.
Materials and Methods. The electron microscopic examination of the blood vessels of the haemomicrocirculatory
bed of the skeletal muscles of the hind limbs of 12 rats under experimental acute ischemia was performed. There were
3 intact animals in the control group. Acute ischemia was caused by application of SWAT rubber bands on the hind limbs
of animals, 5–6 mm width, at the inguinal fold level within 2 hours under thiopental anesthesia, and reperfusion was
modeled by removing the tourniquet. The examination of muscle tissue samples was carried out at the Department of
Histology and Embryology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University by using an electron microscope PEM-
125K.
Results and Discussion. Electron microscopy of the skeletal muscles of the hind limbs of rats revealed in the vessels
of the haemomicrocirculatory bed destructively altered hemocapillaries with unequal wall thickness, pronounced
oedema of endothelial cells with their protrusion into the lumen of the haemocapillaries, desquamation of single
endothelial cells, thickening of the basal membrane, enlarged by oedema perivascular spaces, accumulation of
lymphocytes in the paravasal space, appearance of protein and erythrocytes extravasation around the haemocapillaries.
Often in the lumen of vessels near the endothelial cells platelets were visualized, indicating the development in the
haemocapillaries of microthrombosis near its wall. Ultrastructural changes were observed already within two hours after
the removal of the tourniquet and were most pronounced after one day. In the late reperfusion period there was a
reverse development of pathological changes, however, even after 14 days of ischemia-reperfusion the complete
restoration of ultrastructure of haemomicrocirculatory bed still did not happen.
Conclusions. The ultrastructural disorders in vessels of the haemomicrocirculatory bed of ischemic muscular tissue
of the hind limbs reached maximal expression in rats one day after the removal of the tourniquet, confirming the
development in experimental animals of ischemic-reperfusion syndrome. In the later reperfusion period there was a
reverse development of pathological changes.
Артериальные турникеты широко используются как в военной, так и в гражданской медицине (в
частности при ранении конечностей, артро- и ангиопластике). Восстановление кровоснабжения конечности
после снятия турникета может вызвать ишемически-реперфузионные поражения как первично ишемизированных
тканей, так и в отдаленных тканях и органах. Однако на сегодняшний день требуют более глубокого изучения
ультраструктурные изменения тканей на местном уровне при ишемии-реперфузии.
Цель работы – исследовать состояние гемомикроциркуляторного русла задних конечностей крыс при
острой ишемии и последующей реперфузии, вызванной наложением артериального турникета.
Материалы и методы. Было проведено электронномикроскопическое исследование сосудов
гемомикроциркуляторного русла скелетных мышц задних конечностей 12 крыс в условиях экспериментальной
острой ишемии. Контрольную группу составили 3 интактных животных. Острую ишемию вызывали путем
наложения резиновых жгутов SWAT шириной 5–6 мм на задние конечности животных на уровне паховой складки
в течение 2 ч под тиопентал-натриевым обезболиванием, а реперфузию моделировали путем снятия турникета.
Исследование образцов мышечной ткани проводилось на кафедре гистологии и эмбриологии Тернопольского
национального медицинского университета имени И. Я. Горбачевского с помощью электронного микроскопа
ПЕМ–125К.
Результаты и их обсуждение. При электронной микроскопии скелетных мышц задних конечностей крыс в
сосудах гемомикроциркуляторного русла обнаружены деструктивно измененные гемокапилляры со стенками
неодинаковой толщины, выраженный отек эндотелиоцитов с пролабированием их в просвет гемокапилляров,
десквамация отдельных эндотелиоцитов, утолщение базальной мембраны, расширенные вследствие отека
периваскулярных пространств, скопление лимфоцитов в паравазальном пространстве, возникновение белковых Огляди літератури, оригінальні дослідження, погляд на проблему, випадок з практики, короткі повідомлення
и эритроцитарных экстравазатов вокруг гемокапилляров. Нередко в просвете сосудов вблизи эндотелиоцитов
визуализировались тромбоциты, что свидетельствует о развитии в гемокапиллярах пристеночного микротромбоза.
Ультраструктурные изменения наблюдались уже через 2 часа после снятия турникета и были более выраженными
через 1 сутки. В позднем реперфузионном периоде происходило обратное развитие патологических
изменений, однако даже через 14 суток реперфузии полного восстановления ультраструктуры гемомикроциркуляторного
русла все еще не происходило.
Выводы. Ультраструктурные нарушения в сосудах гемомикроциркуляторного русла ишемизированной
мышечной ткани задних конечностей крыс достигали максимальной выраженности через 1 сутки после снятия
турникета, что подтверждает развитие у экспериментальных животных ишемически-реперфузионного синдрома.
В позднем реперфузионном периоде происходило обратное развитие патологических изменений.
