Оптимізація діагностики вогнепальних поранень живота в бойових умовах

Abstract

Метою даного дослідження було покращити схему діагностики бойових пошкоджень живота на ІІ рівні медичної допомоги шляхом виділення інформативних та швидких інструментальних діагностичних методів. Проведено клінікостатистичний аналіз результатів хірургічного лікування 496 поранених з бойовими пошкодженнями живота, які проходили лікування в військових мобільних госпіталях в період з червня 2014р. по серпень 2017р. Пораненим проводились додаткові діагностичні дослідження – FAST-протокол, лапароцентез та діагностична лапароскопія. Більш часте проведення FAST-протоколу пораненим з бойовими пораненнями живота на ІІ рівні медичної допомоги в групах 2 та 3 призвело до зниження кількості виконаних лапароцентезів з 68,3% (в групі 1) до 38,6% (в групі 3), та збільшенню кількості відеолапароскопічних досліджень з 14,9% (в групі 1) до 26,6% (в групі 3), більшість з яких перетворилася на лікувальну лапароскопію. Отримані дані вказують на те, що широке впровадження FAST-протоколу в схему діагностики бойового поранення живота на ІІ рівні медичної допомоги сприяють зменшенню кількості інвазивних (нерідко необгрунтованих) методів, а саме лапароцентезів та діагностичних лапаротомій, скорочують затрати часу на постановку діагнозу та вибір оптимальної хірургічної тактики.

The purpose of the present study was to optimize the diagnostic scheme for combat abdominal injuries at the II level of medical care by identifying the most informative and fast instrumental diagnostic methods. A clinical and statistical analysis of the results of surgical treatment of 496 wounded with combat abdominal injuries treated in military mobile hospitals from June 2014 to August 2017 was carried out. Additional diagnostic tests were performed to the injured with battle wound of the abdomen in the comparison groups - FAST protocol, laparocentesis and diagnostic laparoscopy. A more frequent FAST protocol for injured with battle wound of the abdomen at level II of medical care in groups 2 and 3 resulted in a decrease in the number of laparocentesis performed from 68.3% (in group 1) to 38.6% (in group 3), and an increase in the number of video laparoscopic studies from 14.9% (in group 1) to 26.6% (in group 3), most of which turned into therapeutic laparoscopy. The data obtained indicate that the widespread introduction of the FAST protocol into the battle wound of the abdomen diagnosis scheme at the II level of medical care helps to reduce the number of invasive (often unfounded) methods, namely, laparocentesis and diagnostic laparotomy, reduce the time spent on diagnosis and the choice of optimal surgical tactics.

Целью данного исследования являлось улучшение схемы диагностики боевых повреждений живота на II уровне медицинской помощи путем выделения наиболее информативных и быстрых инструментальных диагностических методов. Проведен клинико-статистический анализ результатов хирургического лечения 496 раненых с боевыми повреждениями живота, проходивших лечение в военных мобильных госпиталях в период с июня 2014. по август 2017г. Раненым с боевыми ранениями живота в группах сравнения проводились дополнительные диагностические исследования – FAST протокол, лапароцентез и диагностическая лапароскопия. Более частое проведение FAST-протокола раненым с БПЖ на II уровне медицинской помощи в группах 2 и 3 привело к снижению количества выполненных лапароцентез с 68,3% (в группе 1) до 38,6% (в группе 3), и увеличению количества видеолапароскопичних исследований с 14,9% (в группе 1) до 26,6% (в группе 3), большинство из которых превратилась в лечебную лапароскопию. Полученные данные указывают на то, что широкое внедрение FAST-протокола в схему диагностики боевой раны живота на II уровне медицинской помощи способствуют уменьшению количества инвазивных (нередко необоснованных) методов, а именно лапароцентез и диагностических лапаротомий, сокращают затраты времени на постановку диагноза и выбор оптимальной хирургической тактики.