Вивчити ефективність лікування хворих на бронхіальну астму у сполучені з ІХС 1-2 ФК шляхом розробки та застосування патогенетично обґрунтованої комплексної методики із включенням галоаерозольної та магнітолазерної терапії. Досліджено дві групи хворих на бронхіальну астму (БА) у поєднанні з аритмогенним варіантом ішемічної хвороби серця (ІХС) 1-2 ФК: 1–ша лікувальна група (30 осіб) отримували на тлі базової фармакотерапії ще галоаерозольну терапію; хворим 2-ої групи (39 осіб) — додатково до лікувального комплексу 1 (ЛК-1) призначалася магнітолазерна терапія (МЛТ). Призначення галоаерозольної та комплексної галоаерозольної й магнітолазерної терапії на тлі базової фармакотерапії сприяло позитивному клінічному ефекту у 74,9 % досліджених 1-ої та у 85,07 % –2-ої групи, що хворіли на БА у поєднанні з ІХС 1-2 ФК. При застосуванні ЛК-2 у пацієнтів реєструвалося більш значне покращення показників функції зовнішнього дихання, більш виразне зменшення ознак порушень ритму та провідності при холтеровському моніторуванні ЕКГ, ніж у хворих, що вживали ЛК-1 (р < 0,01). Динаміка показників толерантності до фізичного навантаження хворих на БА у сполученні з ІХС 1-2 ФК за даними ТШХ свідчила про більш суттєві (р < 0,01) позитивні зміни у хворих 2-ої групи (на 14,92 %), ніж у пацієнтів 1-ої групи (на 8,86 %), що підтверджує ефективність та обґрунтовує доцільність розробки та застосування патогенетично спрямованої комплексної методики із включенням галоаерозольної та магнітолазерної терапії.
To study the effectiveness of treatment of patients with bronchial asthma in conjunction with coronary heart disease 1-2 FC through the development and application of pathogenetically sound complex methods with the inclusion of haloaeroseol and magnetolaser therapy. Two groups of patients with asthma were studied in combination with the arrhythmogenic variant of CHD 1-2 FC: the 1st treatment group (30 people) received haloarosol therapy on the background of basic pharmacotherapy; patients of the second group (39 people) – in addition to the treatment complex 1 (LC-1) was prescribed magnetic laser therapy (MLT). Prescribing haloaerosol and complex haloerosol and magnetolaser therapy against the background of basic pharmacotherapy contributed to a positive clinical effect in 74.9 % of the 1st and 85.07 % of the 2nd group of patients with asthma in combination with coronary artery disease 1-2 FC. With the use of LK-2, patients reported a greater improvement in respiratory function, a more pronounced reduction in rhythm and conduction abnormalities during Holter ECG monitoring than in patients using LK-1 (p < 0.01). Dynamics of exercise tolerance in patients with asthma in combination with coronary heart disease 1-2 FC according to TLC showed more significant (p < 0.01) positive changes in patients in the second group (by 14.92 %) than in patients Group 1 (8.86 %), which confirms the effectiveness and substantiates the feasibility of the development and application of pathogenetically directed complex methods with the inclusion of haloaeroseol and magnetolaser therapy.
Изучить эффективность лечения больных бронхиальной астмой (БА) у больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) 1-2 ФК путем разработки и применения патогенетически обоснованной комплексной методики с включением галоаерозольнои и магнитолазерной терапии. Обследовано две группы больных БА в сочетании с аритмогенным вариантом ИБС 1-2 ФК: 1-я лечебная группа (30 человек) получали на фоне базовой фармакотерапии еще галоаерозольну терапию; больным второй группы (39 человек) — дополнительно к лечебному комплексу 1 (ЛК-1) была назначена магнитолазерная терапия (МЛТ). Назначение галоаерозольной и комплексной галоаерозольной и магнитолазерной терапии на фоне базовой фармакотерапии способствовало положительному клиническому эффекту у 74,9 % исследованных первой и у 85,07 % -2-й группы, которые болели астмой в сочетании с ИБС 1-2 ФК. При применении ЛК-2 у пациентов регистрировалось более значительное улучшение показателей функции внешнего дыхания, более отчетливое уменьшение признаков нарушений ритма и проводимости при холтеровском мониторировании ЭКГ, чем у больных, после ЛК-1 (р < 0,01). Динамика показателей толерантности к физической нагрузке больных БА в сочетании с ИБС 1-2 ФК по данным ТСХ свидетельствовала о более существенных (р < 0,01) положительных изменениях у больных второй группы (на 14,92 %), чем у пациентов первый группы (на 8,86 %), что подтверждает эффективность и обосновывает целесообразность разработки и применения патогенетически направленной комплексной методики с включением галоаерозольной и
магнитолазерной терапии.