Мета дослідження – оцінка поширеності симультанних хірургічних втручань у разі генітального пролапсу у жінок. За даними проаналізованих інформаційних джерел найбільш часто симультанні втручання включають заходи, спрямовані на відновлення відтоку сечі й усунення постренальних факторів хронічної ниркової недостатності, рідше виконується нефректомія за незворотніх змін у паренхімі нирки. Показано, що симультанне застосування хірургічних методів лікування генітального пролапсу тяжкого ступеня, з етапним, за показаннями, лікуванням супутньої урологічної патології є патогенетично спрямованим, доцільним і може бути рекомендовано для широкого застосування в клінічній практиці.
Theaim of the study was to estimate the prevalence of simultaneous surgical interventions for genital prolapse in women. By analyzed data
and information sources most often simultaneous interventions include measures aimedatre storing the flow of urine and elimination postrenal factors of chronic renal failure, rarely performed nephrectomy in irreversible changes in the renal parenchyma. The majority of the secases are among the CIS c o u n t r i e s a n d d e v e l o p i n g c o u n t r i e s , duetolatedetectiongenitalprolapse, the development of a network of specialized health care institutions and socioeconomic issues. It was shown that a simultaneous use of surgical treatment of genital prolapse, severe, with a landmark, according totestimony, concomitant treatment of urological diseases is pathogenetically directed, appropriate and can be recommended for wide spread use in clinical practice.
Цель исследования – оценка распространенности симультанных хирургических вмешательств при генитальном пролапсе у женщин. По данным проанализированных информационных источников наиболее часто симультанные вмешательства включают мероприятия, направленные на восстановление оттока мочи и устранение постренальных факторов хронической почечной недостаточности, реже выполняется нефрэктомия при необратимых изменениях в паренхиме почки. Показано, что симультанное применение хирургических методов лечения генитального пролапса тяжелой степени, с этапным, по показаниям, лечением сопутствующей урологической патологии является патогенетически направленным, целесообразным и может быть рекомендовано для широкого применения в клинической практике.
