Віддалені результати нового способу хірургічного лікування первинної відкритокутової глаукоми з супрациліарним дренуванням. Ч. ІI

Abstract

Мета. Оцінити у віддаленому періоді ефективність розробленого нового способу хірургічного лікування відкритокутової глаукоми з супрациліарним дренуванням. Об’єкт і методи. В дослідження увійшли 100 хворих з діагнозом первинна відкритокутова глаукома, які були розділені по 50 пацієнтів у кожній групі. Пацієнти основної групи були прооперовані новим нами запропонованим методом з супрациліарним дренуванням. Хворим контрольної групи була проведена класична синусотрабекулотомія. Проаналізовані дані товщини судинної оболонки на оперованому і парному оці, товщини перипапілярних нервових волокон, показника співвідношення «екскавація/ДЗН» на 5 добу, через місяць та рік після операції. Результати. В основній групі відмічається достовірне розширення судинної оболонки на всіх строках спостереження, що підтверджує ефективність розробленого нового методу оперативного лікування, направленого на покращення увеосклерального відтоку. Дані загальної товщини перипапілярних нервових волокон та співвідношення «екскавація/ДЗН» в основній групі на відміну від групи контролю були стабільними, що свідчило про відсутність прогресування глаукомної оптиконейропатії. Висновки. Новий спосіб хірургічного лікування відкритокутової глаукоми з дренуванням супрациліарного простору дозволив досягти потовщення судинної оболонки в ранньому і віддаленому післяопераційному періоді за рахунок покращення увеоклерального відтоку, що сприяло стабілізації прогресування глаукомної оптиконейропатії.

Objective. To evaluate in the remote period the effectiveness of the developed new method of surgical treatment of open-angle glaucoma with supracylial drainage. Object and methods. The study included 100 patients diagnosed with primary open-angle glaucoma, which were divided into 50 patients in each group. Patients in the main group were operated by the new supraciliary drainage method proposed by us. Patients of the control group performed classical sinusotrabeukulotomy. The data of the thickness of the choroid on the operated and pair eyes, the thickness of peripapillary nerve fibers, the “excavation / Disk” ratio for 5 days, month and year after the operation were analyzed. The study of the morphological features of the choroid and optic nerve was performed using the Swept-Sourse OCT (SS-OCT) method using a Topcon DRI Triton apparatus. The study of the choroid condition was carried out under unchanged conditions, at the same time of day, with the general condition of patients was satisfactory, changes in the mode of the day, the reception of medical products, etc. was not. Results. In the main group there is a significant thickening of the choroid on all observation periods, which confirms the effectiveness of the developed new method of surgical treatment aimed at improving the uveoscleral outflow. While in the control group increase in the choroid was observed only 5 days after the operation, which is associated with a decrease in intraocular pressure and a decrease in pressure inside the eye on the choroid. Data on the overall thickness of peripapillary nerve fibers and the ratio of “excavation / Disk” in the main group, in contrast to the control group, were stable, indicating no progression of glaucomatous optic neuropathy. Conclusions. A new method of surgical treatment of open-angle glaucoma with drainage of supraciliary space allowed to achieve thickening of the choroid in the early and remote postoperative period by improving the uveocleal outflow, which contributed to the stabilization of the progression of glaucomatous opticoneuropathy.

Цель. Оценить в отдаленном периоде эффективность разработанного нового способа хирургического лечения открытоугольной глаукомы с супрацилиарным дренированием. Объект и методы. В исследование вошли 100 больных с диагнозом первичная открытоугольная глаукома, которые были разделены по 50 пациентов в каждой группе. Пациенты основной группы были прооперированы новым нами предложенным методом с супрацилиарным дренированием. Больным контрольной группы была проведена классическая синусотрабекулотомия. Проанализированы данные толщины сосудистой оболочки на оперированном и парном глазу, толщины перипапиллярных нервных волокон, показателя соотношения «экскавация / ДЗН» на 5 сутки, через месяц и год после операции. Результаты. В основной группе отмечается достоверное расширение сосудистой оболочки на всех сроках наблюдения, что подтверждает эффективность разработанного нового метода оперативного лечения, направленного на улучшение увеосклерального оттока. Данные общей толщины перипапиллярных нервных волокон и соотношения «экскавация / ДЗН» в основной группе в отличие от группы контроля были стабильными, что свидетельствовало об отсутствии прогрессирования глаукомной оптиконейропатии. Выводы. Новый способ хирургического лечения открытоугольной глаукомы с дренированием супрацилиарного пространства позволил достичь утолщения сосудистой оболочки в раннем и отдаленном послеоперационном периоде за счет улучшения увеоклерального оттока, что способствовало стабилизации прогрессирования глаукомной оптиконейропатии.