Мультирезистентний туберкульоз (МТБ) визначається як одночасно резистентний до рифампіцину і ізоніазиду. З метою оцінки поширеності і особливостей МТБ було проведено аналіз медичних
карт хворих на туберкульоз легень, які перебували на стаціонарному лікування в Одеському обласному протитуберкульозному диспансері в 2012 році. Мультирезистентний ТБ головним чином,
розвивався у хворих з більш виразними ознаками інтоксикації і запалення - двобічним ураженням легень, більшим поширенням процесів деструкції (62,5 проти 40,0 %), розпаду (50,0 проти 8,6 %) і наявності бактеріовиділення (100,0 проти 51,4 %) порівняно з хворими, у яких зберігалась чутливість
до ізоніазиду і/або рифампіцину. Наявність мультирезистентних штамів МБТ збільшувала тривалість стаціонарного лікування (169,6±7,0 проти 90,4±2,9 дня, Р<0,05), сприяла збереженню процесів
розпаду (25,0 проти 2,9 %), деструкції (62,5 проти 17,1 %) і бактеріовиділення за даними посіву
(81,3 проти 30,0 %); уповільнювало (152,8±8,3 проти 83,7±2,0 дня) і зменшувало ймовірність припинення бактеріовиділення відносно хворих, які виділяли штами МБТ з чутливістю до ізоніазиду і/або
рифампіцину (Р<0,05). Отже, лікування МТБ потребує більше часу і є прогностично несприятливим. Тому такі пацієнти потребують більш агресивного лікування і перебування в спеціальних відділеннях з метою попередження інфікування інших хворих на туберкульоз.
Multidrug-resistant tuberculosis is defined as simultaneously resistant to both isoniazid and rifampicin. To
estimate the prevalence and characteristics of MTB, the medical records of patients with pulmonary tuberculosis who were hospitalized in Odessa Oblast TB Dispensary in 2012 were thoroughly analyzed. Multidrugresistant TB primarily develops in patients with more severe symptoms of intoxication and inflammation including bilateral pulmonary involvement, more widespread degradation processes (62.5 vs. 40.0%), tissue
destruction (50.0 vs. 8.6%) and the presence of bacteria (100.0 vs. 51.4%) compared with patients who were
sensitive to isoniazid and / or rifampicin. The presence of multiresistant strains of multidrug-resistant TB prolonged the duration of inpatient treatment (169,6 ± 7,0 versus 90,4 ± 2,9 days, P <0.05), contributed to maintaining processes of lung tissues degradation (25.0 vs. 2.9%) and destruction ( 62.5 vs. 17.1%), supported
bacillary according culture findings (81.3 vs. 30.0%); it also slowed (152,8 ± 8,3 versus 83,7 ± 2,0 days) and
reduced the likelihood of bacterioexcretion towards the patients excreted strains of multidrug-resistant TB
and were sensitive to isoniazid and / or rifampicin (P<0.05). Thus, treatment of multidrug-resistant TB requires more time and not always has favourable prognosis. Therefore, these patients need more aggressive
treatment and should stay at special compartments in order to prevent further spreading of TB infection.
Мультирезистентный туберкулез (МТБ) определяется как одновременно резистентный к рифампицину и изониазиду. С целью оценки распространения и особенностей МТБ был проведен анализ медицинских карт больных туберкулезом легких, которые находились на стационарном лечении в Одесском областном противотуберкулезном диспансере в 2012 году. Мультирезистентный ТБ, главным
образом, развивается у больных с более выраженными признаками интоксикации и воспаления –
двусторонним поражением легких, большим распространением процессов деструкции (62,5 против
40,0 %), распада (50,0 против 8,6 %) и наличия бактериовыделения (100,0 против 51,4 %) по сравнению с больными, у которых сохранилась чувствительность к изониазиду и/или рифампицину. Наличие
мультирезистентных штаммов МБТ удлиняло длительность стационарного лечения (169,6±7,0 против
90,4±2,9 дня, Р<0,05), способствовало сохранению процессов распада (25,0 против 2,9 %), деструкции (62,5 против 17,1 %) и бактериовыделения по данным посева (81,3 против 30,0 %); замедляло
(152,8±8,3 против 83,7±2,0 дня) и уменьшало вероятность прекращения бактериовыделения относительно больных, которые выделяли штаммы МБТ с чувствительностью к изониазиду и/или рифампицину (Р<0,05). Таким образом, лечение МТБ требует больше времени и является прогностически не
благоприятным. Поэтому такие пациенты требуют более агрессивного лечения и пребывания в специальных отделениях с целью предупреждения инфицирования других больных туберкулезом.
