Исследование эффективности нового способа комплексного лечения экспериментального желчного перитонита

Abstract

Желчный перитонит является наиболее частым осложнением эндоскопических операций на органах гепатобилиарной зоны. Одним из ключевых патологических звеньев желчного перитонита является эндогенная интоксикация, что приводит к дезорганизации и гибели клеток. Для изучения состояния цитоплазматических мембран оптимальным является исследование эритроцитарного звена в силу чувствительности эритроцитов к токсинам. Цель – исследование динамики показателей эритроцитов, гемоглобина, гематокрита и скорости оседания эритроцитов под воздействием комплексного лечения экспериментального желчного перитонита. Материалы и методы. Исследование выполнено на 180 крысах линии Вистар массой 180-200 грамм. Животные были разделены на 4 группы: 1 группа – интактная (20 животных); 2 – контрольная – крысы, которым моделировали желчный перитонит без дальнейшей коррекции (80 животных); 3 – животные, которым смоделированный желчный перитонит корректировали с помощью санации брюшной полости раствором фурацилина (1:5000) с дальнейшим применением стандартной антибиотикотерапии); 4 – крысы, которым смоделированный желчный перитонит корректировали по комбинированной схеме детоксикации (0,04% р-ра натрия гипохлорита – 1-е санирование (через 12 часов после второго введения желчи), и смеси, в состав которого входит соединение декаметоксина (10 мг/50 мл раствора, натрия гиалуроната (250 мг/50 мл раствора) и сукцинатного буфера - 2 санирование (через 6 часов после проведения первой санации). Забор крови из хвостовой вены осуществляли на конец 1, 3 и 7 суток моделирования желчного перитонита. Определение уровня эритроцитов, гемоглобина, гематокрита и СОЭ при проведении общего анализа крови осуществляли с помощью автоматического гематологического анализатора ВС-2800Vet (Китай) с использованием реактивов фирмы MINDRAY (Южная Корея). Результаты При анализе уровня эритроцитов выявлено следующее. На 1 сутки выявлено очень значимые различия (на уровне значимости р<0,01) между результатами 1 и 2, 1 и 3, 2 и 3 групп. При анализе показателя 4 группы, Отличие выявлено не только по сравнению с 1 и 2, но и по сравнению с 3 группой. На 3 сутки наблюдалась сходная картина, но статистически значимых различий между результатами 4 группы и интактными животными уже не выявлено. На 7 сутки эксперимента также отсутствуют отличия между 4 и 1 группой. Различия между 4 и 3 группой сохраняются на уровне значимости (р<0,001). Исследование гемоглобина дало следующие результаты. На первые сутки наблюдается такая же динамика, как при анализе эритроцитов. На третьи сутки выявлено различие при анализе показателя (на уровне значимости р<0,001) между всеми группами. На седьмые сутки наблюдается очень высоко значимое различие между данными по 3 и 1 группе и 3 и 4. При анализе значений 4 и 1 групп животных различия выявлены, но на уровне значимости р<0,05. Животные 2 группы не дожили до 7 суток. При анализе гематокрита выявлено что на 1 и 3 сутки различия между данными каждой группы находятся на уровне значимости р<0,001. На 7 сутки отличия полученных данных 3 группы и интактных крыс остаются очень высоко значимыми, как и отличия между двумя группами, в которых ЖП корригировали (3 и 4 группами). Результаты 4 группы статистически не отличаются от нормы. При исследовании СОЭ различия на уровне р<0,001 выявлены между каждой из групп нашего эксперимента. Данная тенденция сохраняется на протяжении всех 7 суток. Выводы. Предложенный метод комплексной терапии оказался более эффективным по сравнению со стандартным лечением. При анализе всех исследуемых показателей в 4 группе наблюдается на протяжении эксперимента выраженная положительная динамика и приближение показателей к значениям интактных животных.

Bile peritonitis is the most frequent complication of endoscopic operations within the hepatobiliary area. The urgency of this problem is based on a constant increase in the number of patients who suffer from diseases of the liver and bile ducts. These diseases often require surgical intervention. One of the key pathological links of bile peritonitis is endogenous intoxication, which leads to cell disintegration and death. Erythrocytes are very sensitive to any toxins that enter the bloodstream. The study of erythrocyte link is the best option for assessing the state of cytoplasmic membranes and the whole organism. Purpose of this research is to study the dynamics of erythrocytes, haemoglobin, hematocrit and erythrocyte sedimentation rate (ESR) under the influence of integrated treatment of modelled bile peritonitis. Materials and methods. The study was performed on 180 rats of the Wistar line weighing 180-200 grams. The animals were divided into 4 groups: group 1 – group of intact rats (20 animals); group 2 – control group - rats, who were subjected to modelled bile peritonitis without further correction (80 animals); group 3 – rats subjected to bile peritonitis with further sanitation of the abdominal cavity with furacilin solution (1: 5000) and standard antibiotic therapy; group 4 involved rats with modelled bile peritonitis corrected by combined scheme of detoxification. The first sanitation included detoxification with 0.04% sodium hypochloride solution in 12 hours after the second injection of bile. The second sanitation included the use of decametoxin compound (10 mg / 50 ml solution), sodium hyaluronate (250 mg / 50 ml solution), and succinate buffer in 6 hours after the first sanitation. Bile peritonitis was modelled as follows: a sterile 10% solution of calcium chloride (1 mg / 100 g of body weight) was administered intramuscularly. There was a focus of aseptic inflammation. After 72 hours, bile was injected intraperitoneally twice in a dose of 0.33 ml / 100 g / body wt at intervals of 12 hours. Blood sampling from the tail vein was performed at the end of the 1st, 3rd and 7th days of the BP model simulation. The evaluation of the level of erythrocytes, haemoglobin, hematocrit and ESR during the general blood test was carried out using automated hematological analyzer ВС-2800Vet using reagents of MINDRAY (South Korea). Results. The analysis the concentration of erythrocyte has demonstrated the following: on the 1st day there were very significant differences (significance value p <0.01) revealed between the results of 1st and 2nd, 1st and 3rd, 2nd and 3rd groups. On the 3rd day, a similar pattern was observed, but no statistically significant differences between the results of the 4th group and intact animals were detected. This indicates the greater effectiveness of the method proposed by us on the 1st day. On the 7th day of the experiment, there were no differences between the 4th and 1st groups. This indicates a marked normalization of the indicator under the influence of the proposed method of treatment. Differences between groups 4th and 3rd were detected at the significance value (p <0.01). The study of haemoglobin the following data were revealed: on the first day there was the same dynamics as in the analysis of erythrocytes. On the third day, there was a difference in the indicators (significance value of p <0.001) between all groups. On the seventh day, there is a significant difference between the data of the 3rd and 1st, 3rd, and 4th groups of the rats. During the analyzing of values of the 4th and 1st groups of animals, statistical significance was revealed at the level of p <0.05. This indicates an increase in haemoglobin in the group 4, which amount is considered as normal. The analysis of hematocrit revealed that on the 1st and 3rd day the differences between the data of each group were at the level of significance p <0.001. On the 7th day, the differences between the data obtained in the 3rd group and intact rats remained very high, as there were the differences between the two groups in which the BP was correlated (3rd and 4th groups). The results of group 4 were not statistically different from the normal. In the study of ESR, differences were revealed in each of the experimental groups (p< 0.001). This trend was observed on the 7th day. Conclusions. The proposed method of integrated therapy has been proven to be more effective than standard treatment. When analyzing all the studied indicators in group 4, there is a pronounced positive dynamics and approximation of the indices to the values of intact animals throughout the experiment

Жовчний перитоніт є найбільш частим ускладненням операцій на органах гепатобіліарної зони. Одним із ключових патологічних ланок жовчного перитоніту є ендогенна інтоксикація, що призводить до дезорганізації та загибелі клітин. Для вивчення стану цитоплазматичних мембран оптимальним є дослідження еритроцитарної ланки крові, оскільки еритроцити дуже чутливі до дії токсинів. Мета – вивчення динаміки показників еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту та швидкості осідання еритроцитів під впливом комплексного лікування експериментального жовчного перитоніту. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на 180 щурах лінії Вістар, середня вага яких становила 180-200 гр. Тварини були розподілені на 4 групи: група 1 – інтактна (20 особин). Група 2 – контрольна – щурі, яким моделювали жовчний перитоніт без подальшої корекції (80 особин). Група 3 – щури, яким корекцію змодельованого жовчного перитоніту проводили за допомогою санації черевної порожнини розчином фурациліну (1:5000), з подальшим застосуванням стандартної антибіотикотерапії. Група 4 – щури, яким змодельований жовчний перитоніт коригували за допомогою комбінованої схеми детоксикації (0,04% р-ну натрію гіпохлориду – 1-а санація (через 12 годин після другого введення жовчі), і суміші, яка складається з декаметоксину (10мг/50мл розчину), натрія гіалуронату (250 мг/50мл розчину) та сукцинатного буфера – 2-а санація (через 6 годин після проведення першої санації)). Забір крові з хвостової вени здійснювали на кінець 1, 3 та 7 доби моделювання патології. Визначення рівню еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту та ШОЕ при проведенні загального аналізу крові здійснювали за допомогою автоматизованого гематологічного аналізатора ВС-2800Vet (Китай) з використанням реактивів фірми MINDRAY (Південна Корея). Результати. При аналізі рівню еритроцитів виявлено наступне. На 1 добу виявлено дуже високо значущі відмінності (на рівні значущості р <0,01) між результатами 1 і 2, 1 і 3, 2 і 3 груп. Відмінність при аналізі показника 4 групи виявлено не лише в порівнянні з 1 і 2, а і у порівнянні з 3 групою. На 3 добу спостерігалася подібна картина, але статистично значущих відмінностей між результатами 4 групи і інтактними тваринами вже не виявлено. На 7 добу експерименту також відсутні відмінності між 4 і 1 групою. Відмінності між 4 і 3 групою зберігаються на рівні значущості (р <0,001). Тварини 2 групи не дожили до 7 діб. Дослідження гемоглобіну дало наступні результати. На першу добу спостерігається така ж динаміка, як при аналізі еритроцитів. На третю добу виявлено відмінність при аналізі показника (на рівні значущості р <0,001) між усіма групами. На сьому добу спостерігається дуже високо значуща відмінність між даними 3 і 1 груп та 3 і 4. При аналізі значень 4 і 1 груп тварин відмінності виявлені, але на рівні значущості р <0,05. При аналізі гематокриту виявлено, що на 1 і 3 добу відмінності між даними кожної групи знаходяться на рівні значущості р <0,001. На 7 добу відмінності отриманих даних 3 групи і інтактних щурів залишаються дуже високо значущими, як і відмінності між двома групами, в яких проводили корекцію жовчного перитоніту (3 і 4 групами). Результати 4 групи статистично не відрізняються від норми. При дослідженні ШОЕ відмінності на рівні р <0,001 виявлені між кожною з груп нашого експерименту. Дана тенденція зберігається протягом усіх 7 діб. Висновки. Запропонований метод комплексної терапії виявився більш ефективним у порівнянні зі стандартним лікуванням. При аналізі усіх досліджуваних показників в 4 групі спостерігається протягом експерименту виражена позитивна динаміка і наближення показників до значень інтактних тварин.