Динаміка мікробної контамінації вогнепальної рани під час комплексного хірургічного лікування

Abstract

Мета­ роботи – поліпшити результати хірургічного лікування постраждалих з інфікованими вогнепальними ранами м’яких тканин шляхом впровадження комплексного багатофакторного хірургічного лікування. Матеріали ­і­ методи. Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 80 осіб, поранених під час бойового конфлікту на сході України в період з 2014 до 2017 р. Усі постраждалі отримали кульові або осколкові поранення м’яких тканин різної локалізації, легкого та середнього ступеня, ускладнені запальним процесом, без розвитку синдрому взаємного обтяження. Всі пацієнти були чоловічої статі. Вік поранених – від 19 до 58 років (середній вік– (34,3 ± 1,1) року). Залежно від методики лікування пацієнтів розподілили на дві групи: основну — 49 поранених, яким, окрім традиційного хірургічного лікування, проводили комплексну багатофакторну (мультимодальну) терапію, що передбачала використання імпульсного негативного тиску, гіпербаричної оксигенації, низькочастотної (25 кГц) кавітації ранових поверхонь, місцевого застосування буферних антисептичних розчинів; контрольну — 31 поранений, лікування яких проводили за традиційною схемою (щоденні перев’язки з антисептиками і мазевими композиціями, етапна хірургічна обробка ран). Бактеріологічне дослідження виділень з рани здійснювали методом прямих посівів на щільні поживні середовища, матеріал фарбували за Грамом, визначали збудника та ступінь обсіменіння. Результати­ та­ обговорення. При інфікованих вогнепальних пораненнях м’яких тканин різної локалізації в усіх випадках вдалося верифікувати збудників інфекції, які належали до умовно-патогенної мікрофлори: Pseudomonas aeruginosa (22,5 %), Proteus mirabilis (21,3 %), Staphylococcus aureus (23,8 %), Streptococcus pyogenes (18,8 %) та Escherichia coli (13,8 %). Бактеріальний пейзаж інфікованих вогнепальних ран статистично значущо не відрізнявся в групах. На 5-ту–7-му добу після надходження до стаціонару в пацієнтів основної групи було статистично значущо більше стерильних посівів (26,5 %) порівняно із контрольною групою (6,5 %; p < 0,05). Використання комплексного хірургічного лікування гнійних ускладнень вогнепальних ран м’яких тканин дало змогу пришвидшити елімінацію мікрофлори у вогнищі інфекції та зменшити загальну кількість бактерій у рані на 8-му добу в 15 разів (р < 0,01), на 10-ту добу – в 22 рази (р < 0,001), на 15-ту добу — до повної елімінації патогенної мікрофлори (р < 0,001) порівняно з контрольною групою. Висновки. Застосування комплексного багатофакторного хірургічного лікування інфікованої вогнепальної рани (імпульсний негативний тиск, кавітація рани низькочастотним ультразвуком, гіпербарична оксигенація та місцеві буферні розчини) дає змогу статистично значущо пришвидшити санацію рани (46,9 % стерильних посівів на 10-ту добу проти 16,1 % при традиційному хірургічному лікуванні) та суттєво зменшити концентрацію в рані патогенної мікрофлори (в 22 рази на 10-ту добу лікування).

The­aim – to improve results of surgical treatment for victims with infected gunshot wounds in soft tissues due to implementation of the complex multifactor surgical treatment. Materials­ and­ methods. The comparative analysis of the treatment results in 80 victims during the war at the east of Ukraine from 2014–2017 years has been carried out. All injured had either bullet or projectile soft tissue wounds of different localization, light or moderately severity of the injury, with infectious complications and without reciprocal aggravated syndrome. All wounded were males. Patents’ age was from 19 to 58 years old (34.3 ± 1.1 years). Based on the surgical approach the studied patients were divided into two groups. The main group was composed of 49 injured which were treated by traditional surgical methods with additional use of the complex multifactor therapy: impulse negative pressure, hybaroxia, low-frequent supersonic cavitation of wound surface, local administration of buffer antiseptic solutions. The control group was consisted of 31 wounded which were treated only by traditional surgical methods: daily dressings with antiseptics and ointment compositions, stage-by-stage surgical interventions. The bacteriological study was carried out by direct wound culture to the dense nutrient media, the material was dyed according to Gram, the study had identified the germ and the dissemination level. Results ­and ­discussion. We have identified the infectious agent in all studied cases of infected gunshot wounds in soft tissue. All infectious agents had an opportunistic origin: Pseudomonas aeruginosa – 22.5 %, Proteus mirabilis – 21.3 %, Staphylococcus aureus – 23.8 %, Streptococcus pyogenes — 18.8 % and Escherichia coli – 13.8 %. The bacterial spectrum of infectious wound was similar in both the main and the control patient groups. The main group showed significantly greater results in bacterial inoculation (sterile collection) (13; 25.6 %) on 5–7th day after hospital admission compared to the control group patients (2; 6.5 %; p < 0.05). The use of the complex surgical treatment for septic complications of gunshot wounds in soft tissues allowed to accelerate microflora elimination in the nidus of infection and led to a decrease in general bacteria number within wounds on 8th day by 15 times (р < 0.01), on 10th day by 22 times (р < 0.001) as well as achieved a complete elimination of pathogenic microflora (р < 0.001) on 15th day. Conclusions. The complex multifactor surgical approach for infected gunshot wounds treatment (impulse negative pressure, lowfrequent supersonic wound cavitation, hybaroxia, local antiseptic solutions) allows to substantially improve wound sanation (46.9 % of sterile culture on the 10th day vs 16.1 % for traditional surgical treatment) and certainly decrease the concentration of pathogenic microflora in the wound (by 22 times on 10th day of treatment).

Цель ­работы­ улучшить результаты хирургического лечения пострадавших с инфицированными огнестрельными ранами мягких тканей за счет внедрения комплексного многофакторного хирургического лечения. Материалы ­и­ методы. Проведен сравнительный анализ результатов лечения 80 лиц, раненных в ходе боевого конфликта на востоке Украины в период с 2014 по 2017 гг. Все пострадавшие получили пулевые и осколочные ранения мягких тканей разной локализации, легкой и средней степени тяжести, осложненные воспалительным процессом, без развития синдрома взаимного отягощения. Все раненые были мужского пола. Возраст раненых – от 19 до 58 лет (средний возраст – (34,3 ± 1,1) года). В зависимости от методики лечения пациентов распределили на две группы: основную – 49 раненых, которым наряду с традиционным хирургическим лечением проводили комплексную многофакторную терапию, предусматривающую применение импульсного негативного давления, гипербарической оксигенации, низкочастотной (25 кГц) кавитации раневых поверхностей, местное использование буферных антисептических растворов, контрольную – 31 раненый, лечение которым проводили по традиционной схеме (ежедневные перевязки с антисептиками и мазевыми композициями, этапные хирургические обработки). Бактериологическое исследование раневого отделяемого осуществляли методом прямых посевов на плотные питательные среды, материал окрашивали по Граму, определяли возбудитель и степень обсемененности. Результаты. При инфицированных огнестрельных ранениях мягких тканей разной локализации во всех случаях удалось идентифицировать возбудителей инфекции, которые принадлежали к условно-патогенной микрофлоре: Pseudomonas aeruginosa (22,5 %), Proteus mirabilis (21,3 %), Staphylococcus aureus (23,8 %), Streptococcus pyogenes (18,8 %) и Escherichia coli (13,8 %). Бактериальный пейзаж инфицированных огнестрельных ран статистически значимо не отличался в группах. На 5—7-е сутки после поступления в стационар у пациентов основной группы было статистически значимо больше стерильных посевов (25,6 %) по сравнению с контрольной группой (6,5 %; p < 0,05). Использование комплексного хирургического лечения гнойных осложнений огнестрельных ран мягких тканей позволило ускорить элиминацию микрофлоры в очаге инфекции и уменьшить общее количество бактерий в ране на 8-е сутки в 15 раз (р < 0,01), на 10-е сутки – в 22 раза (р < 0,001), на 15-е сутки – до полной элиминации патогенной микрофлоры (р < 0,001). Выводы. Применение комплексного многофакторного хирургического лечения инфицированной огнестрельной раны (импульсное отрицательное давление, кавитация раны низкочастотным ультразвуком, гипербарическая оксигенация и местные буферные растворы) позволяет статистически значимо ускорить санацию раны (46,9 % стерильных посевов на 10-е сутки против 16,1 % при традиционном хирургическом лечении) и существенно уменьшить концентрацию в ране патогенной микрофлоры (в 22 раза на 10-е сутки лечения).