Results of sparing omentum resection in children with apendicular peritonitis

Abstract

Among treatment methods of omentitis in children are applied incisions on the altered omentum and its drainage, classical resection, conservative therapy, etc. These methods do not prevent the occurrence of complications at appendicular peritonitis. The choice of the most advanced method of treatment of this disease is currently being debated. Purpose: To improve surgical treatment method of omentitis in children with appendicular peritonitis by sparing resection. Material and methods. The novation group included 36 patients with appendicular peritonitis, in which resection of the destructive omentum was performed according to the developed method. The control group was formed by 78 children, who underwent the classical resection method of the large omentum. Results. Among children of NG, who underwent the primary resection of the inflammatory omentum according to the developed technique, postoperative intra-abdominal infiltration arose at one child, but its course was favorable: the relief of pain syndrome, disappearance of palpated "tumor" and normalization of the total body temperature were in 2 - 2.5 times faster compared to the control group, which did not require repeated surgical intervention and resulted in a decrease in the duration of inpatient treatment to 12.1 (2.3) days, respectively. Conclusions. Lack of "unsatisfactory" result in children of the NG indicates the advantage of using the developed method of destructively altered epiploon resection and preventing the development of infiltrates of the abdominal cavity.By using a stepwise resection of a destructively modified large epiploon was possible to minimize blood loss and time of surgical intervention, remove the inflammation cell from the abdominal cavity and prevent the development of postoperative omentitis. Application of the proposed methodology of stepwise sparing resection of inflammatory altered omentum in children with appendicular peritonitis as a way to prevent the formation of omentitis in the postoperative period and its abscess formation, contributed to the implementation of the general pediatric surgery principle - saving attitude to the tissues, thus ensuring "good" direct result in 94,4% cases and no "unsatisfactory" results (p≤ 0.0001).

Серед способів лікування оментиту у дітей відомими є нанесення насічок на змінений сальник та його дренування, проведення класичної резекції, консервативна терапія та ін. Вказані методи не запобігають виникненню ускладнень при апендикулярному перитоніті. Вибір найбільш досконалого методу лікування цього захворювання до теперішнього часу дискутується. Мета: удосконалення способу хірургічного лікування оментиту у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом щадної резекції. Матеріал і методи. До новаційної групи увійшло 36 пацієнтів з апендикулярним перитонітом, у яких проведена резекція деструктивного сальнику за розробленою методикою. Контрольну групу утворили 78 дітей, у яких виконано метод класичної резекції великого сальника. Результати. Серед дітей НГ, у яких первинно резекція запально зміненого спальника проведена за розробленою методикою, післяопераційний інтраабдомінальний інфільтрат виник у однієї дитини, але його перебіг був сприятливим: і купірування больового синдрому, і зникнення пальпованої «пухлини», і нормалізація загальної температури тіла були у 2-2,5 рази скорішими у порівнянні з групою контролю, що не потребувало повторного оперативного втручання та привело до зменшення терміну стаціонарного лікування до 12,1 (2,3) діб відповідно. Висновки. Відсутність «незадовільного» результату у дітей з НГ свідчить про перевагу застосування розробленого власного способу резекції деструктивно зміненого сальнику та запобігання розвитку інфільтрату черевної порожнини. Використання покрокової резекції деструктивно зміненого великого сальнику надавало можливість мінімізувати крововтрату та час оперативного втручання, видалити осередок запалення із черевної порожнини та запобігти розвитку післяопераційного оментиту. Застосування запропонованої методики щадної покрокової резекції запально зміненого сальнику у дітей з апендикулярним перитонітом, як способу профілактики формування оментиту у післяопераційному періоді та його абсцедуванню, сприяло реалізації головного принципу педіатричної хірургії – ощадливого ставлення до тканин, що забезпечувало «добрий» безпосередній результат у 94,4 % випадків та відсутність «незадовільного» результату (р≤0,0001).

Среди способов лечения оментита у детей известны нанесения насечек на измененный сальник и его дренирование, проведение классической резекции, консервативная терапия и др. Указанные методы не предотвращают возникновение осложнений при аппендикулярном перитоните. Выбор наиболее совершенного метода лечения этого заболевания до настоящего времени дискутируется. Цель: усовершенствование способа хирургического лечения оментита у детей с аппендикулярным перитонитом путем щадящей резекции. Материал и методы. В новационную группу вошло 36 пациентов с аппендикулярным перитонитом, у которых проведена резекция деструктивного сальника по разработанной методике. В контрольную группу вошло 78 детей, в которых выполнен метод классической резекции большого сальника. Результаты. Среди детей НГ, в которых первично резекция воспалительно измененного сальника проведена по разработанной методике, послеоперационный интраабдоминальный инфильтрат сформировался у одного ребенка, но его течение был благоприятным: и купирование болевого синдрома, и исчезновение пальпируемой «опухоли», и нормализация общей температуры тела были в 2-2,5 раза быстрее в сравнении с группой контроля, что не требовало повторного оперативного вмешательства и привело к уменьшению срока стационарного лечения до 12,1 (2,3) суток соответственно. Выводы. Отсутствие «неудовлетворительного» результата у детей НГ свидетельствует о преимуществе применения разработанного способа резекции деструктивно измененного сальника и предотвращает развитие инфильтрата брюшной полости. Использование пошаговой резекции деструктивно измененного большого сальника предоставляло возможность минимизировать кровопотерю и время оперативного вмешательства, удалить очаг воспаления из брюшной полости и предотвратить развитие послеоперационного оментита. Применение предложенной методики щадящей пошаговой резекции воспалительно измененного сальника у детей с аппендикулярным перитонитом, как способа профилактики формирования оментита в послеоперационном периоде и его абсцедирования, содействовало реализации главного принципа педиатрической хирургии – щадящего отношения к тканям, что обеспечивало «хороший» непосредственный результат в 94,4 % случаев и отсутствие «неудовлетворительного» результата (р≤0,0001).