Based on the results of our own clinical studies, we have developed a
program for comprehensive diagnosis and treatment of postoperative intra-abdominal
infiltration in children with appendicular peritonitis by using a diagnostic algorithm and
complex saving measures in a hospital setting and at the stage of ambulatory-polyclinic
treatment. Aim: To study the remote results of children's treatment with postoperative intraabdominal infiltrates. Material and methods. With the help of quasi-monitoring, we have
received information about the state of 109 children one year after inpatient treatment.
Complex treatment of children was carried out according to the program we have developed.
Results. Combined use of therapeutic and physical factors in the complex treatment of
children with PII, using the developed program in conditions of inpatient and outpatient
treatment favorably affected the restoration of impaired functions of the child's body in
general and specifically of the abdominal organs, providing a higher effect compared to
patients receiving limited complex treatment Conclusions. Disappearance of palpated
"tumor", ultrasound signs of intra-abdominal infiltration and the occurrence of adhesive
intestinal obstruction can be considered as the main clinical response throughout the treatment
process. Final analysis of the late period results of integrated treatment indicated a probable
increase in the number of MG patients with an overall assessment of the outcome of the
treatment as "good" (95.1% of children versus 72.1% in the CG) and a decrease in the
"unsatisfactory" outcome of treatment in 2 times among children of MG (2.4%) against
children of the CG (4.4%). Primary laparoscopic intervention in children (CS 2, MS 2)
contributed to the favorable course of the disease, and after ambulatory-polyclinic treatment
resulted in the absence of "unsatisfactory" results.
Спираючись на результати власних клінічних досліджень, ми розробили
програму комплексної діагностики та лікування післяопераційного
інтраабдомінального інфільтрату у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом
використання діагностичного алгоритму та комплексних ощадливих лікувальних
заходів за умов стаціонару та на етапі амбулаторно-поліклінічного лікування. Мета:
вивчення віддалених результатів лікування дітей з післяопераційними інтраабдомінальними інфільтратами. Матеріал і методи. За допомогою
квазімоніторингу отримали інформацію про стан 109 дітей через рік після
стаціонарного лікування. Комплексне лікування дітей проводилося за розробленою
нами програмою. Результати. Поєднане використання лікувальних та фізичних
чинників у комплексному лікуванні дітей з ПІІ за розробленою програмою в умовах
стаціонарного та позастаціонарного лікування сприятливо впливало на відновлення
порушених функцій організму дитини взагалі та конкретно органів черевної
порожнини, забезпечувало більш високий ефект у порівнянні з хворими, які
отримували комплексне лікування обмежено. Висновки. Зникнення пальпованої
«пухлини», ультразвукових ознак інтраабдомінального інфільтрату та виникнення
спайкової непрохідності кишечнику можна розглядати як основну клінічну відповідь
усього процесу лікування. Підсумковий аналіз результатів віддаленого періоду
комплексного лікування свідчив про вірогідне підвищення кількості хворих ОГ із
загальною оцінкою результату лікування як «добрий» (95,1 % дітей проти 72,1 % у КГ)
та зниження «незадовільного» результату лікування у 2 рази серед дітей ОГ (2,4 %)
проти дітей КГ (4,4 %). Первинне лапароскопічне втручання у дітей (КП 2, ОП 2)
сприяло благоприємному перебігу захворювання, а після амбулаторно-поліклінічного
лікування приводило до відсутності «незадовільних» результатів.
Опираясь на результаты собственных клинических исследований,
мы разработали программу комплексной диагностики и лечения послеоперационных
интраабдоминальных инфильтратов у детей с аппендикулярным перитонитом путем
использования диагностического алгоритма и комплексных щадящих лечебных мероприятий в условиях стационара и на этапе амбулаторно-поликлинического
лечения. Цель: изучение отдаленных результатов лечения детей с
послеоперационными интраабдоминальными инфильтратами. Материал и методы. С
помощью квазимониторинга получили информацию о состоянии 109 детей через год
после стационарного лечения. Комплексное лечение детей проводилось по
разработанной нами программе. Результаты. Одновременное использование лечебных
и физических факторов в комплексном лечении детей с ПИИ по разработанной
программе в условиях стационарного и послестационарного лечения благоприятно
влияло на восстановление нарушенных функций организма ребенка вообще и
конкретно органов брюшной полости, обеспечивало лучший эффект в сравнении с
больными, которые получали комплексное лечение ограниченно. Выводы.
Исчезновение пальпируемой "опухоли", ультразвуковых признаков
интраабдоминального инфильтрата и возникновения спаечной непроходимости
кишечника можно рассматривать как основной клинический результат всего процесса
лечения. Анализ результатов отдаленного периода комплексного лечения
свидетельствовал о достоверном повышении количества больных ОГ с общей оценкой
результата лечения как "хороший" (95,1 % детей против 72,1 % в КГ) и снижение
"неудовлетворительного" результата лечения в 2 раза среди детей ОГ (2,4 %) против
детей КГ (4,4 %). Первичное лапароскопическое вмешательство у детей (КП 2, ОП 2)
способствовало благоприятному течению заболевания, а после амбулаторнополиклинического лечения приводило к отсутствию "неудовлетворительных"
результатов.