Застосування дельтарану та мелатоніну для комплексної патогенетичної терапії експериментального атопічного дерматиту

Abstract

Мета роботи - дослідження впливу дельтарану та мелатоніну на динаміку показників грумінгу й загальної рухової активності щурів з моделлю атопічного дерматиту, а також характеристик запалення в ділянці аплікацій біхромату калію. Робота виконана на 88 щурах самцях лінії Вістар за умов хронічного експерименту із застосуванням сучасних патофізіологічних методик. У щурів з хром-індукованим контактним дерматитом спостерігалося зниження загальної локомоторної активності, підвищення загального терміну грумінга зі збільшенням епізодів чесання і зменшення епізодів лизання, а також підвищення агресивної поведінки тварин. Вираженість запалення шкіри корелювала з агресивністю (r=0,83), а також з тривалістю грумінгу (r=0,68). Сумісне введення дельтарану і мелатоніну з лікувальною метою знижувало вираженість запальних змін шкіри і попереджало виникнення порушень поведінки. Отримані результати є експериментальним пігрунтям доцільності клінічного тестування ефектів досліджуваних сполук в клінічних умовах для профілактики та лікування атопічного дерматиту, викликаного сполуками хрому.

The research was aimed to study the effect produced by deltaran and melatonin on grooming and locomotor activity in rats with atopic dermatitis as well as to determine the characteristics of skin inflammation in the areas of chrome application. 88 male Wistar rats were involved in chronic experimental conditions. Rats with chrome-induces contact dermatitis demonstrated the decrease of locomotor activity, the increase of total grooming time and the number of itching and licking episodes. Rats’ aggression was observed to increase as well. The expressiveness of skin inflammation correlates with aggression (r=0.83), and also with grooming duration (r=0,68). Simultaneous introduction of deltaran and melatonin diminished the intensity of inflammatory skin changes and prevented the episodes of behavioral disorders.

Цель работы - исследование влияния дельтарана и мелатонина на динамику показателей груминга и общей двигательной активности крыс с моделью атопического дерматита, а также характеристик воспаления в участке аппликаций бихромата калия. Работа выполнена на 88 крысах-самцах линии Вистар в условиях хронического эксперимента с использованием современных патофизиологических методик. У крыс с хром-вызванным контактным дерматитом наблюдалось снижение общей локомоторной активности, повышения общего времени груминга с увеличением эпизодов чесания и уменьшения эпизодов лизания, а также повышение агрессивного поведения животных. Выраженность воспаления кожи коррелировала с агрессивностью (r=0,83), а также с длительностью груминга (r=0,68). Совместное введение дельтарана и мелатонина с лечебной целью снижало выраженность воспалительных кожных изменений и предупреждало возникновение нарушений поведения. Полученные результаты являются экспериментальным обоснованием целесообразности клинического тестирования эффектов исследуемых соединений в клинических условиях для профилактики и лечения атопического дерматита, вызванного соединениями хрома.