Дифференцированный подход к наблюдению за пациентами с заболеваниями предстательной железы на основании изучения ее морфогенеза

Abstract

Проведено исследование клинико%морфологической характеристики инцидентального рака предстательной железы (ИРПЖ) в зависимости от метода хирургического лечения у пациентов, которым проводили открытую аденомэктомию (ОАЭ), и трансуретральную резекцию предстательной железы (ПЖ). В исследовании принимали участие 280 пациентов с доброкачественной гиперплазией ПЖ, находившихся на стационарном лечении, перенесших хирургическое вмешательство на ПЖ. Пациенты были разделены на группы: 1-я группа – 172 (61,4%) пациента, перенесшие трансуретральную резекцию ПЖ, 2%я группа – 108 (38,6%) пациентов с перенесенной ОАЭ. Наиболее значимыми прогностическими факторами выявления ИРПЖ были простатоспецифический антиген (ПСА) и плотность ПСА, несмотря на то, что большинство результатов были в серой зоне. Возраст и объем ПЖ были достоверно ниже у пациентов с ИРПЖ после ОАЭ. В обеих группах наблюдалась более выраженная клиническая симптоматика и снижение качества жизни у пациентов с верифицированным раком ПЖ. По данным нашего исследования ИРПЖ характеризуется высокой степенью дифференцировки с суммой баллов по шкале Глисона 5 и 6, не всегда требует хирургического лечения, а требует динамического активного наблюдения. Активное наблюдение может быть рекомендовано пациентам с низким риском прогрессии рака ПЖ, который определяется значением ПСА <10 нг/мл и суммой баллов по шкале Глисона 6.

Проведене дослідження клініко-морфологічної характеристики інцидентального раку передміхурової залози (ІРПЗ) залежно від методу хірургічного лікування у пацієнтів, яким проводили відкриту аденомектомію (ВАЕ) та трансуретральну резекцію передміхурової залози (ПЗ). У дослідженні брали участь 280 пацієнтів з доброякісною гіперплазією ПЗ, що перебували на стаціонарному лікуванні, які перенесли хірургічне втручання на ПЗ. Пацієнти були розділені на групи: 1-ша група – 172 (61,4%) пацієнти, що перенесли трансуретральну резекцію ПЗ, 2-га група – 108 (38,6%) пацієнтів з перенесеною ВАЕ. Найбільш значущими прогностичними факторами виявлення ІРПЗ були простатоспецифічний антиген (ПСА) і щільність ПСА, незважаючи на те, що більшість результатів були в сірій зоні. Вік та об’єм ПЗ були достовірно нижчими у пацієнтів з ІРПЗ після ВАЕ. В обох групах спостерігалася більш виражена клінічна симптоматика та зниження якості життя у пацієнтів з верифікованим раком ПЗ. За даними нашого дослідження ІРПЗ характеризується високим ступенем диференціювання з сумою балів за шкалою Глісона 5 і 6, що не завжди вимагає хірургічного лікування, а потребує динамічного активного спостереження. Активне спостереження може бути рекомендовано пацієнтам з низьким ризиком прогресії раку ПЗ, який визначається величиною ПСА <10 нг/мл і сумою балів за шкалою Глісона 6.

It has been conducted the study of clinic"morphological features of incidental prostate cancer depending on the method of surgical treatment in patients who underwent open adenomectomy (OA) and transurethral prostatectomy (TURP). Totally, 280 patients were involved in a study: group 1 – 172 (61.4%) after TURP and group 2 – 108 (38.6%) patients after OA. The most significant prognostic markers of prostate cancer were PSA and PSA density despite the fact that most results received in «gray zone». According to our study, the highgrade differentiation with Glisson 5 is a characteristic of incidental prostate cancer, and does not always require surgery, though dynamic active observation and assessment is essential. Active observation can be recommended for patients with low cancer progression risk, which determined as PSA less than 10 and Glisson 6.