Despite the relatively long life cycle, 40 years after introduction into clinical practice, fosfomycin is an effective antibiotic treatment of UTI with stable low clinical resistance patterns, especially among Enterobacteriacea antibiotic"resistant uropathogens. The emergence of resistance during therapy is currently a main concern regarding the clinical usage of fosfomycin in urology. We have evaluated the available evidence regarding the mechanisms and the frequency of mutational resistance to fosfomycin in uropathogens and data regarding the emergence of resistance in clinical studies. Biological cost for formation of fosfomycin resistance – a significant reduction of bacterial virulence due to the reduction of adhesive properties to urothelium, reduction of cell activity and limitation of cells proliferation. Acquired new data concerning the virulence lowering in case of acquired mutational resistance, drugs synergy while combining fosfomycin with other antibiotics and unique mechanism of drug action. All listed have determined indubitable practical and scientific interests of fosfomycin utilization in the future, particularly in respect of multiresistant bacterial strains.
Несмотря на сравнительно длинный жизненный цикл, спустя 40 лет после внедрения в клиническую практику, фосфомицин остается эффективным средством антибактериальной терапии инфекций мочевых путей (ИМП) со стабильно низкими клиническими паттернами резистентности, прежде всего в среде Enterobacteriacea. Формирование резистентности уропатогенов к фосфомицину – основной вопрос относительно перспектив его клинического применения в урологии. Мы провели системный анализ доступных доказательных данных относительно частоты и механизмов мутационной резистентности уропатогенов к фосфомицину. Биологическая цена приобретения патогенами резистентности к фосфомицину – снижение адгезионных
свойств к уротелию, уменьшение клеточной активности и ограничение пролиферации клеток. Полученные новые данные о снижении вирулентности патогенов при приобретении мутационной резистентности, синергии препарата с другими антибактериальными средствами, об уникальном
механизме действия фосфомицина определяют несомненные научные и практические интересы его использования в дальнейшем, в том числе в отношении мультирезистентных бактериальных штаммов.
Незважаючи на порівняно довгий життєвий цикл, через 40 років після впровадження в клінічну практику, фосфоміцин залишається ефективним засобом антибактеріальної терапії інфекцій сечових шляхів (ІСШ) зі стабільно низькими клінічними патернами резистентності, насамперед у середовищі Enterobacteriacea. Формування резистентності уропатогенів до фосфоміцину – головне питання щодо перспектив його клінічного застосування в урології. Ми провели системний аналіз доступних доказових даних щодо частоти і механізмів мутаційної резистентності уропатогенів до фосфоміцину. Біологічна ціна придбання патогенами резистентності до фосфоміцину – зниження адгезійних властивостей до уротелію, зменшення клітинної активності і обмеження проліферації клітин. Отримані нові дані про зниження вірулентності патогенів під час придбання мутаційної резистентності, синергії препарату з іншими антибактеріальними засобами, про унікальний механізм дії фосфоміцину визначають безсумнівні наукові та практичні інтереси його використання надалі, в тому числі щодо мультирезистентних бактеріальних штамів.
