Застосування адаптивного біоуправління у діагностиці функціонального стану м’язів тазового дна при консервативному лікуванні гіперактивного сечового міхура

Abstract

Мета дослідження: визначення особливості біоелектричної активності м’язової системи тазового дна; оцінювання змін показників електроміографії (ЕМГ) у жінок з гіперактивним сечовим міхуром (ГАСМ); вивчення можливості корекції адаптаційних можливостей сечового міхура (СМ) методом біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) у поєднанні з ETS (ЕМГ-тригерна електростимуляція) м’язів тазового дна. Були обстежені 73 жінки з симптомами ГАСМ. Дослідженням ЕМГ симптоми дисфункції посмугованих м’язів промежини і сфінктерного апарату тазових органів встановили у 78,2% жінок з ургентною формою нетримання сечі. У жінок із «сенсорними» симптомами ГАСМ без інконтиненції дисфункції м’язів промежини і сфінктерного апарату були виявлені у 36,8% та у 53,4% хворих на ГАСМ з алгічним синдромом.

The objective: determination of the peculiarity of bioelectrical activity of the muscular system of the pelvic floor; Assessment of changes in electromyography (EMG) in women with a hyperactive bladder (GAMP); Study of the possibility of correction of the adaptive capacity of the bladder by the method of biofeedback (BF) in combination with ETS (EMG-trigger electrostimulation) of the muscles of the pelvic floor. 73 women with symptoms of OAB were involved in the study. The EMG study of striated perineal muscles in 78.2 % of women with emergent form of urinary incontinence revealed pelvic sphincter apparatus dysfunction. In women with «sensory» symptoms of OAB without incontinence dysfunctions of muscles of the perineum and sphincter apparatus have been observed in 36,8% and 53,4% of the patients with algic syndrome.

Цель исследования: определение особенности биоэлектрической активности мышечной системы тазового дна; оценки изменений показателей электромиогpафии (ЭМГ) у женщин с гиперактивным мочевым пузырем (ГАМП); изучение возможности коррекции адаптационной способности мочевого пузыря методом биологической обратной связи (БОС) в сочетании с ETS (ЭМГ-триггерная электростимуляция) мышц тазового дна. Были обследованы 73 женщины с симптомами ГАМП. Исследованием ЭМГ симптомы дисфункции поперечно"полосатых мышц промежности и сфинктерного аппарата тазовых органов были установлены у 78,2% женщин с ургентной формой инконтиненции. У женщин с «сенсорными» симптомами ГАМП без инконтиненции дисфункции мышц промежности и сфинктерного аппарата были установлены у 36,8% и у 53,4% больных ГАМП с алгическим синдромом.