Метою дослідження було визначення частоти і клінічного значення окремих дизуричних симптомів, які виявляють за результатами моніторування клінічного перебігу ідіопатичного гіперактивного сечового міхура (ІГАСМ). Проведено обстеження та лікування 362 хворих (41 чоловіка і 321 жінки) з ІГАСМ. Встановлено, що клінічний перебіг ІГАСМ може проявлятися різними, інколи парадоксальними, сполученнями симптомів порушення накопичувальної і евакуаторної функції сечового міхура з проявами полакіурії (88,8%), нічної полакіурії (83,2%), імперативних позивів (39%), нетримання сечі (56%), утрудненого сечовипускання (30%). У хворих на ІГАСМ виявлено достовірну кореляцію із «сателітними» сечовими симптомами, серед яких переважають: відчуття неповного випорожнення сечового міхура (64,9%), дискомфорт у сечівнику (58,8%), цисталгія (44,7%), нічна поліурія (30,9%). Присутність важких дизуричних симптомів, особливо наявність больового синдрому, тривалий перебіг захворювання та емоційне виснаження здатні провокувати поведінкові симптоми. Ці симптоми виявляють у 30,1% хворих з обмеженим питним режимом, у 26,5% хворих, які використовують гігієнічні засоби (прокладки, підгузки), у 20,1% хворих з контрольними сечовипусканнями «на доріжку», у 12,7% хворих, які складають карти туалетів, у 14,3% – «запобіжним» сечовипусканням.
The aim of the study was to determine the frequency and clinical significance of individual dysuric symptoms found according to the result of the monitoring of the clinical course of idiopathic overactive bladder (IOAB). The examination and treatment of 362 patients (41 men and 321 women) with IOAB have been carried out. It has been proved that the clinical course of IOAB may be manifested by different combinations of symptoms and disorders of accumulative and voiding function of the bladder with symptoms of pollakiuria (88,8%); nocturnal pollakiuria (83,2%); urgency (39%); incontinence (56%); difficulty urinating (30%). The patients with IOAB revealed a significant correlation with the «satellite» urinary symptoms, which are dominated by: a feeling of incomplete emptying of the bladder 64,9%, discomfort in the urethra 58,8% cystalgia 44,7%, 30,9% nocturnal polyuria. The presence of heavy dysuric symptoms, long"term course of the disease and emotional exhaustion can provoke behavioral symptoms that occur in 30,1% of the patients with restricted fluid intake, 26.5% of the patients using feminine hygiene products (pads, diapers), 20,1% of the patients in the control micturition «on track» in 12,7% of the patients with drawing maps of lavatories, in 14.3% – «protective» urination.
Целью исследования было определить частоту и клиническое значение отдельных дизурических симптомов, проявляющихся в результате мониторирования клинического течения идиопатического гиперактивного мочевого пузыря (ИГАСМ). Проведено обследование и лечение 362 больных (41 мужчины и 321 женщины) с ИГАСМ. Установлено, что клиническое течение ИГАСМ может проявляться различным сочетанием симптомов нарушения накопительной и эвакуаторной функции мочевого пузыря с проявлениями поллакиурии (88,8%), ночной поллакиурии (83,2%), ургентности (39%), недержания мочи (56%), затрудненного мочеиспускания (30%). У больных с ИГАСМ выявлено достоверную корреляцию с «сателитными» мочевыми симптомами, среди которых преобладают: ощущение неполного опорожнения мочевого пузыря (64,9%), дискомфорт в мочеиспускательном канале (58,8%), цисталгия (44,7%), ночная полиурия (30,9%). Присутствие тяжелых дизурических симптомов, длительное течение заболевания и эмоциональное истощение способны провоцировать поведенческие симптомы, которые проявляются у 30,1% больных ограничением питьевого режима, у 26,5% – использованием гигиенических средств (прокладок, подгузников), у 20,1% – контрольными мочеиспусканиями «на дорожку», у 12,7% – составлением карты туалетов, у 14,3% – «предохранительным» мочеиспусканием.
