Изучали гистологические, иммуногистохимические и генетические свойства рака желудка. Интерес
представляло как количественное изучение выраженности того или иного в популяции больных раком желудка, так и корреляция между этими двумя группами. Гистологическая панель насчитывала 16 маркеров:
степень дифференцировки первичной опухоли; локализацию опухоли в желудке; степень прорастания опухолью стенки желудка; стадию; количество удаленных при лимфодиссекции лимфатических узлов; количество пораженных метастазами лимфоузлов; размер опухоли, измеренный морфологом в процессе первичной обработки удаленного операционного материала; вид роста и четкость границы роста в окружающих тканях; лимфатическую инвазию;
венозную инвазию; резидуальную опухолевидную болезнь; гистологическую классификацию опухоли по МКБ;
склонность рака желудка к периневральному опухолевому росту в стенке желудка; наличие
эмболов в сосудах лимфатического и венозного типов; взаимоотношение стромы / паренхимы; вид
опухолевого роста в соответствии с JGCA (I – V). Исследованы иммуногистохимические маркеры:р53, Ki-67,
HER2 /new, VEGFR-1, VEGFR-3. Только у 6 пациентов к моменту написания этой работы имелись исследования
наличия более сложных тестов, в том числе ERCC1, TS, CDH1, MLH1, MSH2, topo2, BRCA-1, PIC3CA.
В конце концов изучали влияние экспрессии маркеров на выживаемость и сравнивали выживаемость больных раком желудка с комбинациями маркерных характеристик. Единственное значение очень
сильной корреляции в исследовании представленной группы больных (n = 26) получено при исследовании взаимосвязи между продолжительности жизни и экспрессии белка Е-кадхерина, отражающей наличие генетически стабильной формы рака желудка.
Histological, immunohistochemical, and genetic properties of stomach cancer have been studied. Interest
was presented as a quantitative study of the marker expression in the population of patients with stomach
cancer, and the correlation between these three groups. The histological panel consisted of 16 markers: the
degree of differentiation of the primary tumor; localization of the tumor in the stomach; degree of infiltration
of stomach wall; stage; number of lymph nodes removed during lymph node dissection; the number of
metastatic lymph nodes; the tumor size measured by the morphologist; type of growth; lymphatic invasion;
venous invasion; residual tumor disease; histological classification of the tumor according to the ICD-O;
the tendency of stomach cancer to perineural tumor growth in the wall of the stomach; the presence of
emboli in the vessels of the lymphatic and venous type; relationship between stroma/parenchyma; type of
tumor growth according to JGCA (I–V). The immunohistochemical markers studied were ð53, Ki-67,
HER2/new, VEGFR-1, VEGFR-3. Only in 6 patients at the time of this writing there were studies of the
presence of more complex tests, including ERCC1, TS, CDH1, MLH1, MSH2, topo2, BRCA-1, PIC3CA.
Eventually the effect of marker expression on survival were studied and the survival of patients with
stomach cancer with combinations of marker characteristics were compared. The only value of a very
strong correlation in the study of the presented group of patients (n=26) was obtained by studying the
relationship between the lifespan and the expression of the E-cadherin protein reflecting the presence of a
genetically stable form of stomach cancer.
Вивчали гістологічні, імуногістохімічні та генетичні властивості раку шлунка. інтерес
представляло як кількісне вивчення вираженості того чи іншого в популяції хворих на рак шлунка, так і кореляція між цими трьома групами. Гістологічна панель налічувала 16 маркерів:
ступінь диференціювання первинної пухлини; локалізацію пухлини в шлунку; ступінь проростання пухлиною стінки шлунка; стадію; кількість вилучених при лімфодіссекціі лімфатичних вузлів; кількість уражених метастазами лімфовузлів; розмір пухлини, виміряний морфологом в процесі первинної обробки віддаленого операційного матеріалу; вид зростання і чіткість межі росту в оточуючих тканинах; лімфатичну інвазію;
венозну інвазію; резидуальную пухлинну хворобу; гістологічну класифікацію пухлин за МКБ;
схильність раку шлунка до періневрального пухлинного росту в стінці шлунка; наявність емболів в судинах лімфатичного і венозного типів; взаємозв’язки строми / паренхіми; вид пухлинного росту за JGCA (I - V). Досліджено імуногістохімічні маркери: р53, Ki-67, HER2 / new, VEGFR-1, VEGFR-3. Тільки у 6 хворих до моменту написання цієї роботи були дослідження
наявності більш складних генетичних тестів, у тому числі ERCC1, TS, CDH1, MLH1, MSH2, topo2, BRCA-1, PIC3CA.
Врешті-решт вивчали вплив експресії маркерів на виживаність і порівнювали виживанння хворих на рак шлунка з комбінаціями маркерних характеристик. Єдине значення дуже
сильної кореляції в дослідженні поданої групи хворих (n = 26) отримано при дослідженні взаємозв'язку тривалості життя й експресії білка Е-кадхерину, що вісвітлює наявність генетично стабільної форми раку шлунка.
