Мета роботи – розробити алгоритм формування серед жінок репродуктивного віку груп ризику щодо розвитку природжених дефектів нервової трубки (ПДНТ) плода на основі виявлення екзогенних та ендогенних факторів ризику їх формування та запропонувати диференційований підхід до профілактики ПДНТ плода. Проведено ретроспективний аналіз факторів ризику у жінок, які народили дітей з ПДНТ (175 матерів) у порівнянні з контрольною групою (60 матерів дітей без ПДНТ, інших природжених вад розвитку (ПВР) та хромосомних аберацій), проспективний аналіз ступеня метаболічних порушень фолатного циклу та генетичних поліморфізмів C677T та A1298C гена MTHFR. Критеріями включення жінок репродуктивного віку до групи ризику ПДНТ плода слід вважати виявлення хоча б одного з наступних факторів ризику: обтяжений акушерський анамнез за викиднями та/або пренатальною смертю плода (ВШ 3,4); проживання у екологічно забруднених районах та використання колодязної води у приготуванні їжі (ВШ 2,7); обтяжений сімейний анамнез за інсультом, інфарктом, варикозною хворобою, тромбоемболіями та тромбозами судин (ВШ 3,04); обтяжений сімейний анамнез за онкопатологією шлунково-кишкового
тракту та/або репродуктивної системи (ВШ 2,9); обтяжений сімейний анамнез за ПВР (ВШ 3,9); ПВР у інших дітей в цій сім’ї (ВШ 4,36); вік матері старше 35 років (ВШ 2,1). При плануванні вагітності жінкам з групи ризику пропонується визначити рівень гомоцистеїну і фолієвої кислоти у сироватці крові. Наявність гіпергомоцистеїнемії окремо або у поєднанні зі зниженим рівнем фолієвої кислоти в крові на преконцепційному етапі можна вважати предикторами формування ПДНТ плода. Наявність гіпергомоцистеїнемії є підставою для проведення молекулярно-генетичного дослідження поліморфізмів MTHFR з метою визначення профілактичних заходів. Визначення групи ризику з ПДНТ у плода серед жінок репродуктивного віку та вивчення в них показників, що виявляють зміни фолатного обміну, дозволить диференціювати профілактичні заходи шляхом визначення термінів початку прийому та доз фолієвої кислоти і дієтичних рекомендацій.
The aim of the study was to develop an algorithm of formation of risk groups among reproductive age women for having children with neural tube defects based on the detection of endogenous and exogenous risk factors and to offer a differentiated approach to fetal NTD prevention. A retrospective analysis of risk factors in women who gave birth to children with NTD (175 women) compared with the control group (60 mothers of children without NTD , congenital malformations and other chromosomal aberrations) and a prospective analysis of the folate cycle metabolic disorders and MTHFR gene polymorphisms C677T and A1298C was carried out. The inclusion criteria for reproductive age women in risk groups for fetal NTD should be regarded as the identification of at least one of the following risk factors: burdened obstetric history on miscarriages and/or prenatal fetal death (OR = 3.4); residence in polluted areas and the using of well water for cooking (OR = 2.7 ); burdened family history of strokes, heart attacks, varicose disease, vessels thromboembolism and thrombosis (OR = 3.04 ); burdened family history of gastrointestinal tract and/or reproductive system cancer (OR 2.9); burdened family history of congenital malformations (OR 3.9); congenital malformations in other children in the family (OR 4.36); maternal age older than 35 years (OR = 2.1) . When planning a pregnancy women from risk group are offered to identify levels of homocysteine and folic acid in the blood serum. Avaliability of hyperhomocysteinemia alone or in combination with low folate levels in the blood at preconception stage can be considered predictive of fetal NTD formation. The presence of hyperhomocysteinemia is the indication for MTHFR polymorphisms identification to determine preventive measures. Definition of risk group for fetal NTD among reproductive age women and detecting changes in folate metabolism,allows to differentiate preventive measures by determining the timing of the beginning of the admission and doses of folic acid and dietary recommendations.
Цель работы – разработать алгоритм формирования групп риска среди женщин репродуктивного возраста по развитию врожённых дефектов нервной трубки (ВДНТ) плода на основе выявления экзогенных и эндогенных факторов риска их формирования и предложить дифференцированный подход к профилактике ВДНТ плода. Проведен ретроспективный анализ факторов риска у женщин, родивших детей с ВДНТ (175 матерей) по сравнению с контрольной группой (60 матерей детей без ВДНТ, других врорждённых пороков развития (ВПР) и хромосомных аберраций), проспективный анализ степени метаболических нарушений фолатного цикла и полиморфизмов C677T и A1298C гена MTHFR. Критериями включения женщин репродуктивного возраста в группу риска ВДНТ плода следует считать выявление хотя бы одного из следующих факторов риска: отягощенный акушерский анамнез по выкидышам и/или пренатальной смерти плода (ОШ 3,4); проживание в экологически загрязненных районах и использование колодезной воды при приготовлении пищи (ОШ 2,7); отягощенный семейный анамнез по инсультам, инфарктам, варикозной болезни, тромбоэмболиям и тромбозам сосудов (ОШ 3,04); отягощенный семейный анамнез по онкопатологии желудочно - кишечного тракта и/или репродуктивной системы (ОШ 2,9); отягощенный семейный анамнез по ВПР (ОШ 3,9 ); ВПР у других детей в этой семье (ОШ 4,36); возраст матери старше 35 лет (ОШ 2,1). При планировании беременности женщинам из группы риска предлагается определить уровень гомоцистеина и фолиевой кислоты в сыворотке крови. Наличие гипергомоцистеинемии отдельно или в сочетании с пониженным уровнем фолиевой кислоты в крови на преконцепционном этапе можно считать предикторами формирования ВДНТ плода. Наличие гипергомоцистеинемии является основанием для проведения молекулярно – генетического исследования полиморфизмов MTHFR с целью определения профилактических мероприятий. Определение группы риска по ВДНТ у плода среди женщин репродуктивного возраста и изучение у них показателей, подтверждающих изменения фолатного обмена позволит дифференцировать профилактические меры путем определения сроков начала приема и доз фолиевой кислоты и диетических рекомендаций.
