Патофізіологічне порівняння кровотеч в акушерській та хірургічній практиці

Abstract

Кровотеча посідає перші місця за рівнем летального виходу серед усіх вікових груп населення. Так, кількість померлих жінок в акушерській практиці кожного року сягає 128 тисяч на рік, що статистично виражається 1,7 на 1 000 пологів. Дані при шлунково-кишкових кровотечах не менш обнадійливі - 423 – 464 на 100 000 чоловік. Мета дослідження: порівняти в клінічних умовах патофізіологічні показники кровотеч, які підлягали хірургічному та консервативному гемостазу, які виникали в хірургічній та акушерсько-гінекологічній практиці. Проводилось когортне дослідження на 29 роділлях які розроджені шляхом кесаревого розтину. Та 26 пацієнтів зі шлунково-кишковою кровотечею, яким проведений локальний гемостаз. Летальність у першій групі – 0 %, в другій – 7,7 %. Загальна крововтрата в першій групі сягала - 579,2±39,6 мл., а в 2-ій групі – у 38,5 % методами оцінки не визначався, 7,7 % пацієнтів компенсована стадія крововтрати, у решти субкомпенсована крововтрата. Близько 69,2 % пацієнтів в першій групі мали ускладнення зі сторони кровотечі. На початку кровотечі різниця між систолічним та діастолічним артеріальним тиском у першій групі – 40 мм.рт.ст.; в другій – 31,4 мм.рт.ст. Тахікардія відмічалась в другій групі піддослідних. Після лікування різниця між показниками систолічного та діастолічного артеріального тиску в першому випадку – 36,8 мм.рт.ст., в той же час в другому – 19,3 мм.рт.ст. Отже, при патофізіологічному порівнянні кровотеч відмічається значно менш виражені показники крововтрати в акушерськогінекологічних хворих в порівнянні з хірургічними. Така закономірність в обраних групах пояснюється віковими особливостями та хірургічною контрольованістю крововтрати.

Bleeding ranks the leading position among the causes of deaths among all age groups. For instance, the number of women died of direct or indirect obstetric causes reaches 128,000 cases per year, i. e. 1.7 per 1 000 of parturitions. Data on gastrointestinal bleeding are far from being less alarming: 423 – 464 cases of bleeding per 100 000 people. The purpose of the study was to compare the pathophysiological parameters of bleedings subjected to surgical and conservative haemostasis that arose in surgical, obstetric and gynaecological practices. A cohort study included 29 pregnant women who gave birth by Caesarean section, and 26 patients with gastrointestinal bleeding who were supported by local haemostasis. No mortality was registered in the first group, while in the second group mortality made up 7.7%. The total blood loss in the first group reached 579,2 ± 39.6 ml, while in the 2nd group in 38.5% of cases the extensiveness of blood loss was not determined by the methods of assessment, and 7.7% of patients had compensated stage of blood loss, and the rest had sub compensated blood loss. About 69.2% of patients in the first group developed complications resulted from bleeding. At the beginning of the bleeding, the difference between systolic and diastolic blood pressure in the first group was 40 mm Hg, while in the second this was 31.4 mm Hg. Tachycardia was noted in the second group. Following the treatment, the difference between systolic and diastolic blood pressure in the first case made up 36.8 mm Hg, while in the second it was 19.3 mm Hg. Consequently, when comparing the pathophysiological parameters of bleeding, we may state the blood loss indices in obstetric and gynaecological patients are less marked that those in surgical practice. Such a pattern in the selected groups can be explained by age-related features and surgical controllability of blood loss.

Кровотечение занимает первые места по уровню летального исхода среди всех возрастных групп населения. Так, количество умерших женщин в акушерской практике каждый год достигает 128 000 в год, что статистически выражается 1,7 на 1000 родов. Данные при желудочно-кишечных кровотечениях не менее обнадеживающие - 423 - 464 на 100 000 человек. Цель исследования сравнить в клинических условиях патофизиологические показатели кровотечений, подлежащих хирургическому и консервативному гемостазу, которые возникали в хирургической и акушерско-гинекологической практике. Проводилось когортное исследование на 29 роженицах, которые родоразрешены путем кесарева сечения, и 26 пациентах с желудочно-кишечным кровотечением, которым проведен локальный гемостаз. Летальность в первой группе - 0%, во второй - 7,7%. Общая кровопотеря в первой группе достигала - 579,2 ± 39,6 мл. А во второй группе - у 38,5% методами оценки не определялся, 7,7% пациентов компенсирована стадия кровопотери, в остальных субкомпенсированная кровопотеря. Около 69,2% пациентов в первой группе имели осложнения со стороны кровотечения. В начале кровотечения разница между систолическим и диастолическим артериальным давлением в первой группе - 40 мм.рт.ст.; во второй - 31,4 мм.рт.ст. Тахикардия отмечалась во второй группе испытуемых. После лечения разница между показателями систолического и диастолического артериального давления в первом случае - 36,8 мм.рт.ст., в то же время во втором - 19,3 мм.рт.ст. Следовательно, при патофизиологическом сравнении кровотечений отмечается значительно менее выраженные показатели кровопотери у акушерско-гинекологических больных по сравнению с хирургическими. Такая закономерность в избранных группах объясняется возрастными особенностями и хирургической контролируемостью кровопотери.