На моделі експериментальної імунодепресії у щурів встановлено виразні стреспротекторні та імуномодулюючі властивості рослин-адаптогенів. Показано, що провідним механізмом імуномодулюючого впливу адаптогенів в умовах стадії виснаження стресу є стабілізація клітинно-цитокінних взаємовідносин. Механізми імунорегуляторного впливу фітоадаптогенів мають деякі особливості – вплив аралії, елеутерококу і левзеї у більшій мірі пов'язаний з регуляцією профілакторної активності лімфоцитів. Женьшень більш активно коригує цитокінсекторну активність макрофагів, тоді як фітозасіб родіоли рожевої спричиняє найбільш потужний збалансований вплив як на клітинні, так і цитокінні механізми імуномодуляції, у зв'язку з чим його профылактична ефективність по відношенню до стресових порушень гуморального імунітету є найвищою.
Expressive stressprotective and immunomodulating properties of phytogenetic adaptogenes were established on the model of experimental stress immunosuppression on rats/ Stabilization of cell-cytokine interconnections is the key mechanism of immunomodulating effect of phytogenic adaptogenes under conditions of the exhaustion stage of stress. It was established that mechanisms of immunoregulating effect of phytogenetic adaptogenes have some specificities – the effect of ARalia, Eleutherococcus, Leuzea is mainly associated with the regulation of proliferative activity of lymphocytes. Ginseng more actively corrects the immunosecretory activity of macrophages. And only the phytopreparation of Rhodiola rosea has the most powerful balanced effect on cell and cytocine mechanisms of immunomodulations, therefore it has the largest preventive effectiveness againts stress disorders ofhumoral immunity.
На модели экспериментальной стрессовой иммунодепрессии у крыс установлены вырадженные стресспротекторные и иммуномодулирующие свойства растений-адаптогенов. Установлено, что ведущим механизмом иммуномодулирующего действия адаптогенов в условиях стадии истощения стресса является стабилизация клеточно-цитокинных взаимоотношений. Механизмы иммунорегуляторнного влияния фитоадаптогенов имеют некоторые особенности – влияния аралии, элеутерококка и левзеи в большей степени связано с регуляцией пролиферативной активности лимфоцитов. Женьшень более активно корригирует цитокинпродуцирующую активность макрофагов, в то время как фитосредство родиолы розовой оказывает наиболее мощное сбалансированное воздействие как на клеточные, так и цитокинные механизмы иммуномодуляции, в связи с чем его профилактическая эффективность по отношению к стрессовым нарушениям гуморального иммунитета является наибольшей.
