Abstract:
Фармакотерапія хронічного гепатиту С (ХГС) представляє собою актуальну проблему сучасної системи охорони здоров’я. Використання
стандартної схеми лікування комбінацією пегінтерферону з рибавірином
ускладнюється розвитком серйозних небажаних реакцій, наявністю протипоказань, високою вартістю препаратів. Це обґрунтовує актуальність пошуку
предикторів ефективності даної схеми фармакотерапії. Відомо, що на ефективність лікування впливає як генотип вірусу так і тяжкість перебігу захворювання.
