У статті обґрунтовано теоретико-прикладні засади інноваційно-орієнтованого управління закладами охорони здоров’я в умовах воєнного стану, зростання попиту на високотехнологічну
медичну допомогу та обмеженості управлінських ресурсів. Актуальність дослідження визначається
тим, що цифровізація, розвиток ангіографічної, телемедичної, трансплантаційної, реабілітаційної та
сервісної спроможності ЗОЗ потребують не тільки фінансування, а й якісного менеджменту, доказових
закупівель, підготовлених команд, процесної інтеграції та психологічної готовності персоналу до змін.
Уточнено зміст понять «інноваційна діяльність ЗОЗ», «менеджмент-потенціал», «високотехнологічна медична допомога», «управлінський розрив» і «психологічна готовність персоналу». Метою статті є наукове обґрунтування підходу до виявлення та подолання управлінських розривів між попитом
на високотехнологічну допомогу, менеджмент-потенціалом ЗОЗ і готовністю персоналу до інновацій.
На основі кейсів південного регіону України показано, що інноваційність проявляється не лише через придбання обладнання, а й через реорганізацію мережі, розвиток телемедицини, ангіографічної допомоги,
трансплантаційної спроможності, медичного клінінгу, цифрового моніторингу, менеджменту якості
та обґрунтованих закупівель. Запропоновано модель інноваційно-орієнтованого управління, яка поєднує
аналітику попиту, стратегічне планування, закупівельну підготовку, процесну інтеграцію, психологічну
підтримку персоналу та оцінювання результативності. Наукова новизна полягає у трактуванні інновації як повного управлінського циклу від виявлення потреби до вимірювання медичного, економічного й
організаційно-психологічного ефекту. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання керівниками ЗОЗ, органами місцевого самоврядування та департаментами охорони здоров’я
для планування інноваційних проєктів, прискорення обґрунтованих закупівель, підготовки персоналу й
контролю якості в умовах воєнних обмежень. Окрему увагу приділено тому, що швидкість управлінського рішення не повинна знижувати його доказовість, правомірність і прийнятність для колективу.
The article substantiates the theoretical and applied foundations of innovation-oriented management
of healthcare institutions under martial law, increasing demand for high-tech medical care and limited
managerial resources. The relevance of the research is determined by the fact that digitalization, angiographic
care, telemedicine, transplantation capacity, rehabilitation services and service innovations require not only
financing, but also high-quality management, evidence-based procurement, trained teams, process integration
and staff psychological readiness for change. The concepts of innovation activity of healthcare institutions,
management potential, high-tech medical care, managerial gap and staff psychological readiness are clarified.
The purpose of the article is to substantiate an approach to identifying and overcoming managerial gaps between
demand for high-tech care, the management potential of healthcare institutions and staff readiness for innovation.
Based on cases from the southern region of Ukraine, the article demonstrates that innovation in healthcare is
expressed not only through the purchase of equipment, but also through network reorganization, telemedicine,
angiographic care, transplantation capacity, medical cleaning, digital monitoring, quality management and
justified procurement. A model of innovation-oriented management is proposed, combining demand analytics,
strategic planning, procurement preparation, process integration, psychological support for personnel and performance evaluation. The scientific novelty lies in interpreting innovation as a full managerial cycle, from
identifying the need to measuring medical, economic and organizational-psychological effects. The practical
significance of the results lies in the possibility of using them by healthcare managers, local authorities and
health departments when planning innovation projects, accelerating justified procurement, preparing staff and
monitoring quality under wartime constraints. The study proves that the effectiveness of healthcare innovations
depends on the balance between technological demand, managerial capacity and staff involvement.
