Реконструкція ложа простати при лапароскопічній простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати: методики та результати застосування

Abstract

Доброякісна гіперплазія простати великих розмірів потребує ефективних методів хірургічного лікування, а удосконалення реконструкції ложа простати при лапароскопічній простатектомії сприяє зниженню частоти післяопераційних ускладнень. Для профілактики стриктури шийки сечового міхура, посилення гемостазу ложа простати та зменшення його розмірів виконують фіксацію нижнього півкола шийки сечового міхура вікриловими швами до перетинчастої уретри (при невеликих розмірах ложа простати) або ж до задньої стінки ложа простати (при великих розмірах ложа простати). Мета дослідження: представити методики реконструкції ложа простати при лапароскопічній простатектомії та оцінити їх ефективність у порівнянні з відкритою простатектомією. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 200 хворих після лапароскопічної та 120 пацієнтів після відкритої залобкової простатектомії, виконаних у 2021-2026 роках. Оцінювали тривалість операції, крововтрату, частоту ускладнень, післяопераційний ліжко-день, показники урофлоуметрії та віддалені результати. Результати дослідження. Запропоновано диференційовані методики реконструкції ложа простати залежно від анатомічних особливостей. Лапароскопічна простатектомія відносно відкритої залобкової простатектомії супроводжувалася меншою крововтратою (117,5 проти 520,5 мл), коротшим післяопераційним лікуванням (6,0 проти 9,8 доби) та нижчою частотою безпосередніх (3,5% проти 33,3%) та віддалених (2,6% проти 8,0%) ускладнень. Висновки. Удосконалені методики реконструкції ложа простати підвищують ефективність лапароскопічної простатектомії, забезпечують надійний гемостаз, профілактику стриктури шийки сечового міхура та сприяють зменшенню кількості післяопераційних ускладнень.

Large benign prostatic hyperplasia requires effective surgical treatment, and optimization of prostatic bed reconstruction during laparoscopic prostatectomy contributes to reducing the incidence of postoperative complications. To prevent bladder neck stricture, increase hemostasis of the prostate bed, and reduce its size, the lower semicircle of the bladder neck is fixed with vicryl sutures to the membranous urethra (in case of small prostate bed size) or to the posterior wall of the prostate bed (in case of large prostate bed size). The aim of the study: to present techniques for prostatic bed reconstruction during laparoscopic prostatectomy and to evaluate their effectiveness in comparison with open retropubic prostatectomy. Materials and methods. The treatment outcomes of 200 patients who underwent laparoscopic prostatectomy and 120 patients who underwent open retropubic prostatectomy between 2021 and 2026 were analyzed. The duration of surgery, intraoperative blood loss, postoperative complications, length of hospital stay, uroflowmetry parameters, and long-term outcomes were assessed. The results. Differentiated techniques for prostatic bed reconstruction were developed according to anatomical features. Compared with open retropubic prostatectomy, laparoscopic prostatectomy was associated with significantly lower intraoperative blood loss (117.5 vs. 520.5 mL), shorter postoperative hospital stay (6.0 vs. 9.8 days), and lower rates of early (3.5% vs. 33.3%) and long- term (2.6% vs. 8.0%) complications. Conclusions.The improved techniques of prostatic bed reconstruction enhance the effectiveness of laparoscopic prostatectomy by providing reliable hemostasis, preventing bladder neck stricture, and reducing the incidence of postoperative complications.