Доброякісна гіперплазія простати великих розмірів потребує ефективних методів хірургічного лікування, а удосконалення реконструкції ложа простати при лапароскопічній простатектомії сприяє зниженню частоти післяопераційних ускладнень. Для профілактики стриктури шийки сечового міхура, посилення гемостазу ложа простати та зменшення його розмірів виконують фіксацію нижнього півкола шийки сечового міхура вікриловими швами до перетинчастої уретри (при невеликих розмірах ложа простати) або ж до задньої стінки ложа простати (при великих розмірах ложа простати). Мета дослідження: представити методики реконструкції ложа простати при лапароскопічній простатектомії та оцінити їх ефективність у порівнянні з відкритою простатектомією. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 200 хворих після лапароскопічної та 120 пацієнтів після відкритої залобкової простатектомії, виконаних у 2021-2026 роках. Оцінювали тривалість операції, крововтрату, частоту ускладнень, післяопераційний ліжко-день, показники урофлоуметрії та віддалені результати. Результати дослідження. Запропоновано диференційовані методики реконструкції ложа простати залежно від анатомічних особливостей. Лапароскопічна простатектомія відносно відкритої залобкової простатектомії супроводжувалася меншою крововтратою (117,5 проти 520,5 мл), коротшим післяопераційним лікуванням (6,0 проти 9,8 доби) та нижчою частотою безпосередніх (3,5% проти 33,3%) та віддалених (2,6% проти 8,0%) ускладнень. Висновки. Удосконалені методики реконструкції ложа простати підвищують ефективність лапароскопічної простатектомії, забезпечують надійний гемостаз, профілактику стриктури шийки сечового міхура та сприяють зменшенню кількості післяопераційних ускладнень.
Large benign prostatic hyperplasia requires
effective surgical treatment, and optimization of prostatic bed
reconstruction during laparoscopic prostatectomy contributes to
reducing the incidence of postoperative complications. To prevent
bladder neck stricture, increase hemostasis of the prostate bed, and
reduce its size, the lower semicircle of the bladder neck is fixed with
vicryl sutures to the membranous urethra (in case of small prostate
bed size) or to the posterior wall of the prostate bed (in case of large
prostate bed size).
The aim of the study: to present techniques for prostatic bed
reconstruction during laparoscopic prostatectomy and to evaluate
their effectiveness in comparison with open retropubic prostatectomy.
Materials and methods. The treatment outcomes of 200 patients
who underwent laparoscopic prostatectomy and 120 patients who
underwent open retropubic prostatectomy between 2021 and 2026
were analyzed. The duration of surgery, intraoperative blood loss,
postoperative complications, length of hospital stay, uroflowmetry
parameters, and long-term outcomes were assessed.
The results. Differentiated techniques for prostatic bed
reconstruction were developed according to anatomical features.
Compared with open retropubic prostatectomy, laparoscopic
prostatectomy was associated with significantly lower intraoperative
blood loss (117.5 vs. 520.5 mL), shorter postoperative hospital stay
(6.0 vs. 9.8 days), and lower rates of early (3.5% vs. 33.3%) and long-
term (2.6% vs. 8.0%) complications.
Conclusions.The improved techniques of prostatic bed reconstruction
enhance the effectiveness of laparoscopic prostatectomy by providing
reliable hemostasis, preventing bladder neck stricture, and reducing
the incidence of postoperative complications.
