Сучасні погляди на роль оксиду азоту у розвитку та лікуванні раку

Abstract

Оксид азоту (NO) є короткоживучою сигнальною молекулою, яка бере участь у регуляції судинного тонусу, запалення, клітинної проліферації, апоптозу, метаболізму та взаємодії пухлинних клітин із мікрооточенням. У злоякісних новоутвореннях система NO-синтаз (NOS)/NO має виражену функціональну пластичність: низькі та проміжні рівні NO за певних умов можуть підтримувати виживання, ангіогенез, інвазію та терапевтичну резистентність, тоді як високі рівні здатні спричиняти окисно-нітрозативний стрес і загибель клітин. У статті узагальнено сучасні уявлення про молекулярні механізми дії NO, його роль у канцерогенезі, ангіогенезі, метастазуванні, пухлинному мікрооточенні та відповіді на лікування. Окремо розглянуто рак шийки матки, ендометрія та яєчників. Проаналізовано перспективи інгібування NOS, використання NO-донорів, комбінованих стратегій та нанотехнологічної доставки. Наявні дані підтримують перспективність NO як потенційної мішені персоналізованої онкології, однак клінічна реалізація потребує стандартизації біомаркерів та стратифікації пацієнтів.