Короткий опис (реферат):
Оксид азоту (NO) є короткоживучою сигнальною молекулою, яка бере
участь у регуляції судинного тонусу, запалення, клітинної проліферації, апоптозу,
метаболізму та взаємодії пухлинних клітин із мікрооточенням. У злоякісних
новоутвореннях система NO-синтаз (NOS)/NO має виражену функціональну
пластичність: низькі та проміжні рівні NO за певних умов можуть підтримувати
виживання, ангіогенез, інвазію та терапевтичну резистентність, тоді як високі рівні
здатні спричиняти окисно-нітрозативний стрес і загибель клітин. У статті узагальнено
сучасні уявлення про молекулярні механізми дії NO, його роль у канцерогенезі,
ангіогенезі, метастазуванні, пухлинному мікрооточенні та відповіді на лікування.
Окремо розглянуто рак шийки матки, ендометрія та яєчників. Проаналізовано
перспективи інгібування NOS, використання NO-донорів, комбінованих стратегій та
нанотехнологічної доставки. Наявні дані підтримують перспективність NO як
потенційної мішені персоналізованої онкології, однак клінічна реалізація потребує
стандартизації біомаркерів та стратифікації пацієнтів.
