Оксидативний стрес є ключовою ланкою патогенезу
хронічного генералізованого пародонтиту, особливо
в поєднанні з остеопенією та остеопорозом, коли системна втрата кісткової маси поглиблює деструкцію
пародонта. Мета дослідження. Оцінити вплив розробленого лікувально-профілактичного комплексу препаратів на антиоксидантно-прооксидантний індекс
ротової рідини у таких пацієнтів. Матеріали та
методи. Обстежено 25 пацієнтів (25–55 р.). Група 1 – соматично здорові (n = 10); група 2 – пацієнти
з пародонтитом та остеопенією / остеопорозом, які
отримували базову терапію (n = 12); група 3 – аналогічні пацієнти, що додатково отримували лікувальнопрофілактичний комплекс (n = 13). АПІ визначали на
початку, через 3 міс, 8 міс, 1,5 р. та 2 р.; статистичний
аналіз проводили t-критерієм Стьюдента (р < 0,01).
Результати дослідження. На вихідному етапі АПІ
в обох дослідних групах був значно нижчий за норму
(p < 0,001). У групі порівняння істотних змін протягом
лікування не виявлено. У групі, що отримувала комплекс, АПІ зріс у 2–4,4 рази вже через 8 міс і залишався
вдвічі вищим за показники групи порівняння через 2 р.
(p < 0,001). Висновки. У пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом, обтяженим остеопенією / остеопорозом, антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ) у ротовій рідині на момент включення
в дослідження був достовірно знижений у 3,9–5,1 рази
порівняно з показниками соматично здорових осіб,
що відображає виражений оксидативний дисбаланс.
Базова антибактеріально-протизапальна терапія за
протоколом не призводила до суттєвого відновлення
антиоксидантного захисту: протягом двох років спостереження значення АПІ у групі порівняння залишалися на рівні вихідних (p > 0,7). Лікувально-профілактичний комплекс виявився ефективним у відновленні
антиоксидантного балансу ротової рідини, що може
сприяти гальмуванню прогресування пародонтиту на
тлі метаболічних порушень кісткової тканини.
Oxidative stress is a pivotal element in the pathogenesis of
chronic generalized periodontitis. Its impact is exacerbated
when accompanied by osteopenia or osteoporosis,
conditions in which systemic bone loss intensifies
periodontal destruction. The purpose of the study was
to evaluate the effect of a newly developed therapeuticprophylactic drug complex on the salivary antioxidant–
prooxidant index (API) in this patient cohort. Materials
and methods. Twenty-five individuals aged 25–55 years
were examined. Group 1 comprised somatically healthy
participants (n = 10). Group 2 consisted of patients
with periodontitis and osteopenia/osteoporosis receiving
standard protocol-based therapy (n = 12). Group 3 included
comparable patients who, in addition to standard care,
received the therapeutic-prophylactic complex (n = 13).
API was measured at baseline, 3 months, 8 months,
1.5 years, and 2 years. Statistical evaluation employed the
Student’s t-test, with significance set at p < 0.01. Research
results. Baseline API values in both study groups were
significantly lower than normative levels (p < 0.001). No
significant improvements were observed in the comparison
group throughout the follow-up period. In contrast, API
in the intervention group increased 2- to 4.4-fold by
month 8 and remained twice as high as the comparison
group after 2 years (p < 0.001). Conclusions. In patients
with chronic generalized periodontitis burdened with
osteopenia/osteoporosis, the antioxidant-prooxidant index
(API) in the oral fluid at the time of inclusion in the study
was significantly reduced by 3.9-5.1 times compared
with somatically healthy individuals, which reflects a
pronounced oxidative imbalance. Basic antibacterial-antiinflammatory therapy according to the protocol did not
lead to a significant restoration of antioxidant protection:
during two years of follow-up, the API values in the
comparison group remained at the baseline level (p> 0.7).
The therapeutic-prophylactic complex effectively restored
the salivary antioxidant balance, potentially slowing the
progression of periodontitis in patients with concomitant
metabolic bone disorders.
