Стабільність дентальних імплантатів і опорних зубів
визначає довговічність ортопедичних конструкцій та
успішність реабілітації пацієнтів із включеними одиночними дефектами зубних рядів. Клінічний моніторинг рухливості за допомогою об’єктивних методів,
зокрема приладу Periotest-S, відкриває можливості для раннього виявлення невідповідної остеоінтеграції
та оптимізації лікувальних протоколів. Мета дослідження. Оцінити динаміку рухливості імплантатів
і опорних зубів під час комплексного ортопедичного
лікування із застосуванням лікувально-профілактичного комплексу препаратів. Матеріали та методи.
Проведено проспективне когортне дослідження за
участю 57 пацієнтів (18–30 років) із включеними
одиночними дефектами. У групі імплантатів (n=29)
сформовано підгрупу 1.1 (n= 5, комплексна терапія)
та підгрупу порівняння 1.2 (n=14, базова терапія).
У групі трьохелементних металокерамічних мостів (n
= 28) виділено підгрупи 2.1 (n=15, комплексна терапія)
і 2.2 (n=13, базова). Показники Periotest реєстрували
в стандартизовані терміни: для імплантатів – через
1, 3, 6 і 12 міс після імплантації; для мостів – до та
після фіксації, а також через 1, 3, 6 і 12 міс. Статистичну обробку виконували у програмі STATISTICA
6.1 із застосуванням t-критерію Стьюдента (р<0,01).
Результати дослідження. Через місяць після імплантації середній показник Periotest у підгрупі 1.1 був
нижчим, ніж у 1.2 (5,6±0,2 проти 6,2±0,2; р=0,05).
Перевага комплексної терапії зростала до 3-го
(р<0,005) та 6-го (р<0,001) місяців, зберігаючись
через рік, коли рухливість в 1.2 перевищувала відповідний показник 1.1 у 1,7 рази. При мостоподібному
протезуванні комплексна терапія забезпечила достовірне зниження рухливості опорних зубів ще до фіксації мосту (2,8±0,1 проти 3,6±0,2; р<0,04) й швидшу
стабілізацію системи після навантаження. Через
12 міс рухливість мосту в 2.2 була у 1,8 рази вищою,
ніж у 2.1 (р<0,001). Висновки. Лікувально-профілактичний комплекс із антиоксидантною, протизапальною та остеотропною дією достовірно покращує
стабільність імплантатів і опорних зубів, сприяючи
швидшій остеоінтеграції та тривалій функціональній
стабільності ортопедичних конструкцій. Методика
Periotest є чутливим інструментом контролю ефективності комплексного супроводу на всіх етапах протезування.
The mechanical stability of dental implants and abutment
teeth determines the longevity of prosthetic constructions and
the success of rehabilitation in patients with bounded singletooth defects. Objective mobility monitoring with devices
such as the Periotest-S allows early detection of inadequate
osseointegration and optimisation of treatment protocols.
The purpose of the study was to evaluate the dynamics of
implant and abutment tooth mobility during comprehensive
prosthetic treatment supported by a therapeutic-preventive
regimen. Materials and methods. A prospective cohort
study was carried out in 57 patients (18–30 years) with
bounded single-tooth defects. In the implant cohort (n=29),
subgroup 1.1 (n=15) received comprehensive therapy,
while subgroup 1.2 (n=14) received basic care only. In the
three-unit metal–ceramic bridge cohort (n=28), subgroup
2.1 (n=15) received comprehensive therapy and subgroup
2.2 (n=13) received basic care. Periotest values were
recorded at standardised intervals: for implants – 1, 3,
6 and 12 months post-implantation; for bridges–before
and after fixation and at 1, 3, 6 and 12 months thereafter.
Statistical analysis was performed in STATISTICA 6.1 using
Student’s t-test (p<0.01). Research results. One month
after implantation, the mean Periotest value in subgroup
1.1 was lower than in 1.2 (5.6±0.2 vs 6.2±0.2; p=0.05). The
advantage of comprehensive therapy increased by months
3 (p<0.005) and 6 (p<0.001) and persisted at 12 months,
when mobility in 1.2 exceeded that in 1.1 by 1.7-fold.
In bridge patients, comprehensive therapy produced a
significant reduction in abutment tooth mobility even before
bridge fixation (2.8±0.1 vs 3.6±0.2; p<0.04) and ensured
faster post-loading stabilisation. At 12 months, bridge
mobility in 2.2 was 1.8-fold higher than in 2.1 (p<0.001).
Conclusions. A therapeutic-preventive regimen combining
antioxidant, anti-inflammatory and osteotropic agents
significantly improves the stability of implants and
abutment teeth, fostering faster osseointegration and long-term functional stability of prosthetic constructions.
The Periotest method is a sensitive tool for monitoring
the effectiveness of comprehensive support throughout the
prosthetic treatment pathway.