Abstract:
Тканини пародонту пубертатного віку відзначаються підвищеною реактивністю до зубного нальоту, що у поєднанні з незрілими механізмами місцевого імунітету зумовлює високу поширеність гінгівіту серед дітей (20–90 %). Фіброзна форма гіпертрофічного гінгівіту спричиняє естетичний дискомфорт, підвищує ризик хронізації запалення й негативно впливає на якість життя. Патогенез захворювання пов’язаний з оксидативним стресом та порушенням антимікробних факторів слини, зокрема активності каталази та лізоциму. Переконливі дані про довготривалий вплив комплексних лікувально-профілактичних втручань на ці біомаркери у дитячій стоматології залишаються обмеженими. Мета дослідження. Оцінити ефективність розробленого лікувальнопрофілактичного комплексу (ЛПК) щодо відновлення активності каталази та лізоциму в ротовій рідині дітей із фіброзною формою гіпертрофічного гінгівіту.