Ехокардіографічний профіль і маркери стресу у немовлят після корекції вроджених вад серця

Abstract

У ранньому післяопераційному періоді після кардіохірургічної корекції в немовлят навіть за збереженої систолічної функції можливі персистенція ремоделювання камер і системна відповідь на операційний стрес. Мета – визначити характеристики ехокардіографічного (ЕхоКГ) профілю немовлят у ранньому післяопераційному періоді після корекції вроджених вад серця та їхній зв’язок із лабораторними маркерами стресу. Матеріали та методи. Ретроспективне когортне дослідження 101 немовляти (1–12 міс.) після корекції вроджених вад серця. Проаналізовано дані ЕхоКГ і лабораторні показники раннього післяопераційного періоду. Результати. Систолічна функція лівого шлуночка загалом була збережена: медіана фракції викиду – 75,0 (70,0; 80,0)% (55–101%, n=101). Водночас персистували ознаки ремоделювання та перевантаження камер: збільшення лівого шлуночка – 25,7%, дилатація лівого передсердя – 35,6%, дилатація правого шлуночка – 33,7%. Градієнти ΔP були варіабельними з поодинокими високими значеннями. Патологічних змін мітрального клапана не виявлено у 65,3% пацієнтів, мітральна регургітація траплялася поодиноко (3,9%); відхилення з боку правих відділів і легеневого русла фіксували приблизно в половини пацієнтів. Лабораторна відповідь формувала «тріаду»: анемізація/гемодилюція (гемоглобін, еритроцити), гострофазова реакція (нейтрофіли, лімфоцити, швидкість осідання еритроцитів, С-реактивний білок (СРБ)) та ренальний стрес (креатинін, тенденція сечовини). Висновки. Ранній післяопераційний профіль характеризується поєднанням збереженої фракції викиду із частою персистенцією ремоделювання камер і варіабельними градієнтами, що узгоджується з інтегральною лабораторною відповіддю. Доцільний комплексний моніторинг у перші 24–48 год (моніторинг гемоглобіну, СРБ, функції нирок та діурезу). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

In the early postoperative period after cardiaosurgical correction in infants, even with preserved systolic function, the persistence of chamber remodeling and a systemic response to surgical stress is possible. Aim – to determine the characteristics of the echocardiographic (EcoCG) profile of infants in the early postoperative period after the correction of congenital heart defects and their association with laboratory stress markers. Materials and methods. A retrospective cohort study of 101 infants (1–12 months) after the correction of congenital heart defects. Echocardiographic data and laboratory parameters of the early postoperative period were analyzed. Results. Left ventricular systolic function was generally preserved: the median ejection fraction was 75.0 (70.0; 80.0)% (55–101%, n=101). At the same time, signs of chamber remodeling and overload persisted: left ventricular enlargement in 25.7%, left atrial dilatation in 35.6%, and right ventricular dilatation in 33.7%. ΔP gradients were variable, with isolated high values. Pathological changes of the mitral valve were not detected in 65.3% patients; mitral regurgitation occurred sporadically (3.9%); abnormalities of the right heart chambers and the pulmonary circulation were recorded in approximately half of the patients. The laboratory response formed a “triad”: anemia/hemodilution (hemoglobin (Hb), red blood cells), an acute-phase reaction (neutrophils, lymphocytes, erythrocyte sedimentation rate, C-reactive protein (CRP), and renal stress (creatinine, with a tendency toward increased urea). Conclusions. The early postoperative profile is characterized by a combination of preserved ejection fraction with frequent persistence of chamber remodeling and variable gradients, which is consistent with an integral laboratory response. Comprehensive monitoring during the first 24–48 hours (Hb/perfusion, CRP levels, creatinine/diuresis) is advisable. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics committee of the institution specified in the work. The authors declare no conflict of interest.