У статті розглянуто медико-психологічні аспекти поведінкових
установок щодо здоров’я у пацієнтів із постковідним синдромом. Актуальність
дослідження зумовлена тим, що постковідний синдром супроводжується не
лише тривалими соматичними, неврологічними та когнітивними проявами, а й
змінами емоційного стану, мотивації до лікування, довіри до медичної допомоги,
готовності до самоспостереження та дотримання рекомендацій. Мета статті
полягає в теоретичному аналізі зв’язку між медичними проявами постковідного
синдрому, психоемоційними порушеннями та поведінковими установками
пацієнтів щодо власного здоров’я. Методологічну основу дослідження
становили аналіз, систематизація, порівняння й узагальнення сучасних
українських та зарубіжних наукових джерел, присвячених постковідному
синдрому, психічному здоров’ю, самоменеджменту, суб’єктивному сприйняттю
хвороби, психологічній гнучкості та якості життя пацієнтів. Встановлено, що
поведінкові установки щодо здоров’я у пацієнтів із постковідним синдромом
формуються під впливом симптомного навантаження, тривоги, депресивних
проявів, когнітивного виснаження, емоційної дисрегуляції, досвіду взаємодії з
медичною системою та уявлень про контрольованість хвороби. Обґрунтовано,
що адаптивні установки сприяють дотриманню рекомендацій, поступовому
поверненню до активності, конструктивному самоспостереженню та участі пацієнта у відновленні. Дезадаптивні установки можуть проявлятися у запе-
реченні симптомів, катастрофізації, униканні фізичної активності, недовірі до
медичної допомоги або хаотичному самоменеджменті. Практичне значення
результатів полягає в можливості використання визначених медико-психоло-
гічних чинників для побудови програм супроводу пацієнтів із постковідним
синдромом, орієнтованих на психоосвіту, корекцію тривожних і депресивних
проявів, розвиток психологічної гнучкості та формування безпечної свідомої
турботи про себе.
This article examines the medical-psychological aspects of behavioral
attitudes toward health in patients with post-COVID syndrome. The relevance of this
research stems from the fact that post-COVID syndrome is accompanied not only by
persistent somatic, neurological, and cognitive manifestations but also by changes in
emotional status, motivation for treatment, trust in medical assistance, readiness for
self-care, and adherence to recommendations. The objective of this article is to conduct
a theoretical analysis of the relationships between medical manifestations of postCOVID syndrome, psychoemotional disturbances, and behavioral attitudes of patients
toward their own health. The methodological foundation of the research comprised
analysis, systematization, comparison, and synthesis of current Ukrainian and
international scientific sources devoted to post-COVID syndrome, mental health, selfmanagement, subjective illness perception, psychological resilience, and quality of life
in patients. The study established that behavioral attitudes toward health in patients with post-COVID syndrome are shaped by the influence of symptom burden, anxiety,
depressive manifestations, cognitive impairment, emotional dysregulation, experience
of interaction with the medical system, and perceptions of disease controllability. It
was demonstrated that adaptive attitudes contribute to adherence to recommendations,
gradual return to activity, constructive self-care, and patient participation in recovery.
Maladaptive attitudes may manifest as symptom denial, catastrophizing, avoidance of
physical activity, medical mistrust, or chaotic self-management. The practical
significance of the results lies in the possibility of using the identified medical and
psychological factors to develop support programs for patients with post-COVID
syndrome, focused on psychoeducation, the correction of anxiety and depressive
manifestations, the development of psychological flexibility, and the formation of safe
and conscious self-care practices.
