Мета: провести аналіз поширеності адаптивних і дезадаптивних поведінкових установок щодо здоров’я в пацієнтів із постковідним станом (post-COVID-19 condition) та їхнього зв’язку з рівнем тривоги, депресії й якістю життя.
Методи. Проведено одномоментне (cross-sectional) дослідження за участю 142 пацієнтів із постковідним станом, верифікованим за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (тривалість симптомів понад 12 тиж). Поведінкові установки оцінювали за опитувальником HPLP-II (Health-Promoting Lifestyle Profile II), скринінг депресії здійснювали
за шкалою PHQ-9 (Patient Health Questionnaire-9), тривогу — за шкалою GAD-7 (Generalized Anxiety Disorder-7), якість
життя — за опитувальником SF-36 (Short Form 36 Health Survey). Статистичне опрацювання передбачало обчислення
описових показників, кореляційний аналіз за Спірменом та множинну логістичну регресію. Результати. Дезадаптивні поведінкові установки зафіксовано у 58% осіб (n=82), адаптивні — у 42% (n=60). Підвищений рівень тривоги (GAD-7
≥10) виявлено у 64% пацієнтів, депресії (PHQ-9 ≥10) — у 58%. Дезадаптивна поведінка мала прямий зв’язок із тривогою
(rs=0,642; p<0,001) та депресією (rs=0,598; p<0,001) й обернений — з якістю життя (SF-36 PCS: rs=–0,536; MCS: rs=–0,621;
p<0,001). За результатами регресійного аналізу, дезадаптивна поведінка асоціювалася з депресією (відношення шансів
(OR)=3,24; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,87–5,62), тривогою (OR=2,87; 95% ДІ 1,52–5,18), жіночою статтю (OR=2,16; 95%
ДІ 1,14–4,09) та тривалістю симптомів (OR=1,12 на кожні 3 міс; 95% ДІ 1,03–1,21). Крім того, серед компонентів HPLP-II
найнижчі значення зафіксовано за субшкалами фізичної активності, керування стресом та відповідальності за власне
здоров’я, що зумовлювало загальний профіль дезадаптивної поведінки. Висновки. У пацієнтів із постковідним станом
дезадаптивні поведінкові установки є поширеними та пов’язані з гіршими показниками психічного здоров’я й якості
життя. З огляду на це, поведінкові установки доцільно враховувати під час скринінгу та в реабілітаційних програмах.
Отримані результати обґрунтовують застосування мультидисциплінарних реабілітаційних підходів, спрямованих на корекцію поведінкових установок з урахуванням психоемоційного стану пацієнтів. Подальші дослідження доцільно зосередити на вивченні динаміки зазначених змін у межах тривалого спостереження.
Aim: to analyze the prevalence of adaptive and
maladaptive health-related behavioral patterns in patients
with post-COVID-19 condition and their associations with
levels of anxiety, depression, and quality of life. Methods.
A cross-sectional study was conducted involving 142 patients
with post-COVID-19 condition verified according to WHO criteria (symptom duration exceeding 12 weeks). Behavioral
patterns were assessed using the Health-Promoting Lifestyle
Profile II (HPLP-II); depression was screened using the Patient
Health Questionnaire-9 (PHQ-9); anxiety was evaluated using
the Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7) scale; and quality
of life was measured using the Short Form 36 Health Survey
(SF-36). Statistical analysis included descriptive statistics,
Spearman correlation analysis, and multiple logistic regression.
Results. Maladaptive behavioral patterns were identified in
58% of individuals (n=82), and adaptive patterns in 42% (n=60).
Elevated anxiety (GAD-7 score of 10 or higher) was detected
in 64% of patients, and depression (PHQ-9 score of 10 or
higher) in 58%. Maladaptive behavior was positively associated with anxiety (rs=0.642; p<0.001) and depression (rs=0.598;
p<0.001), and negatively associated with quality of life (SF36 PCS: rs=–0.536; MCS: rs=–0.621; p<0.001). Regression
analysis demonstrated that maladaptive behavior was associated with depression (OR=3.24; 95% CI 1.87–5.62), anxiety
(OR=2.87; 95% CI 1.52–5.18), female sex (OR=2.16; 95% CI
1.14–4.09), and symptom duration (OR=1.12 per three-month
increment; 95% CI 1.03–1.21). Furthermore, among the HPLPII subscales, the lowest scores were recorded for physical activity, stress management, and health responsibility, which collectively determined the overall maladaptive behavioral profile. Conclusions. Maladaptive health-related behavioral
patterns are prevalent among patients with post-COVID-19 condition and are associated with poorer mental health
outcomes and reduced quality of life. Accordingly, behavioral
patterns should be incorporated into screening protocols and
rehabilitation programs. The findings support the application
of multidisciplinary rehabilitation approaches aimed at modifying behavioral patterns with consideration of patients’
psychoemotional status. Future research should focus on examining the dynamics of these changes within longitudinal
observation frameworks.