Ендометріома яєчника залишається однією з найскладніших патологій у репродуктивній медицині, яка безпосередньо компрометує фертильність жінки та створює серйозні виклики на всіх етапах програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Мета дослідження – систематизація та аналіз сучасних наукових даних щодо комплексного патогенетичного та хірургічного впливу ендометріом на оваріальний резерв, оцінка якості гамет та ембріогенезу, а також визначення специфічних ризиків проведення трансвагінальної пункції (ТВП) в пацієнток із цією патологією. Проведено аналіз сучасних профільних публікацій, системних оглядів та метааналізів у міжнародних базах даних (PubMed, Scopus, Google Scholar) за останні роки. Встановлено, що ендометріома виснажує оваріальний резерв через хронічне запалення та оксидативний стрес, знижуючи рівень антимюллерового гормону (АМГ). Доведено, що хірургічне вилущування кісти призводить до додаткового незворотного зниження АМГ у середньому на 39,5% (під час унілатеральних) та на 57% (під час білатеральних утручань). Виявлено діагностувальну дисоціацію в ранньому післяопераційному періоді: рівень АМГ падає миттєво, водночас кількість антральних фолікулів (КАФ) на УЗД тимчасово залишається стабільною. Токсичне мікрооточення кісти погіршує якість ооцитів та темпи раннього дроблення, проте ембріони, які досягли стадії бластоцисти, демонструють високий імплантаційний потенціал завдяки природній селекції. Проведення ТВП за присутності кіст супроводжується ризиком їхньої трансфіксації (14%) та контамінації фолікулярної рідини (16%), але за умов дотримання антибіотикопрофілактики ці ризики є контрольованими. Отже, ведення пацієнток з ендометріомами в програмах ДРТ потребує персоніфікованого підходу, пріоритету органозбережних хірургічних тактик та обов'язкової оцінки АМГ перед будь-яким утручанням для оптимізації репродуктивного прогнозу.
Ovarian endometrioma remains one of the most challenging pathologies in reproductive medicine, directly compromis-ing female fertility and creating significant hurdles at all stages of assisted reproductive technology (ART) programs. Objective – to systematize and analyze current scientific data regarding the complex pathogenetic and surgical impact of endometriomas on ovarian reserve, to evaluate the quality of gametes and embryogenesis, and to determine the specific risks of transvaginal oocyte retrieval (TVOR) in patients with this pathology. An analysis of recent specialized publications, systematic reviews, and meta-anal-yses in international databases (PubMed, Scopus, Google Scholar) was conducted. Endometrioma was found to deplete ovarian reserve via chronic inflammation and oxidative stress, thereby reducing anti-Müllerian hormone (AMH) levels. Surgical excision of the cyst leads to a further irreversible decline in AMH by an average of 39.5% for unilateral and 57.0% for bilateral procedures. A diagnostic dissociation was identified in the early postoperative period: AMH drops immediately, while the antral follicle count (AFC) on ultrasound temporarily remains stable. The toxic microenvironment of the cyst impairs oocyte quality and early cleav-age rates; however, embryos that reach the blastocyst stage demonstrate high implantational potential due to natural selection. Performing TVOR in the presence of cysts carries a risk of cyst transfixion (14%) and follicular fluid contamination (16%), but with proper antibiotic prophylaxis, these risks remain manageable. So management of patients with endometriomas in ART programs requires a personalized approach, prioritization of organ-preserving surgical techniques, and mandatory AMH assessment prior to any intervention to optimize the reproductive prognosis.
