Congenital heart defects (CHDs) remain a major
cause of pediatric cardiac surgery worldwide. Despite advances in
surgical techniques and perioperative care, the early postoperative period
remains variable and may depend on patient age, CHD characteristics,
and postoperative adaptation.
Objective. To evaluate age-related features of the early
postoperative period in children after surgical correction of congenital
heart defects and their association with CHD structure and postoperative
adaptation.
Materials and Methods. This retrospective single-center study
included 206 children aged 0–14 years who underwent CHD repair
between 2015 and 2024. Patients were divided into five age groups:
neonates, infants, children aged 1–3 years, 3–7 years, and 7–14 years.
Clinical, laboratory, and echocardiographic parameters were assessed
during the early postoperative period. Statistical analysis included
descriptive statistics, one-way ANOVA, and χ² testing.
Results. Significant age-related differences were observed in
hospitalization duration, heart rate, extracardiac comorbidity, and CHD
structure. Neonates had the longest hospital stay, the highest prevalence
of extracardiac comorbidity, and the greatest proportion of complex
CHDs. Laboratory parameters were generally comparable between age
groups and reflected a common postoperative inflammatory response.
Echocardiography revealed more frequent right ventricular dilatation
and pulmonary hypertension in younger patients. The distribution of
CHD types differed significantly across age groups and appeared to
influence postoperative adaptation. The observed differences were
associated not only with age but also with CHD complexity, baseline
clinical status, and perioperative factors. Conclusions. The early postoperative period after CHD repair
demonstrates clinically relevant age-related characteristics. Neonates
represent the most vulnerable patient group, whereas older children
generally show a more stable postoperative course. These findings
should be interpreted as reflecting the combined influence of age, CHD
structure, extracardiac comorbidity, and postoperative adaptation rather
than an independent effect of age alone.
Вроджені вади серця (ВВС) залишаються однією з
провідних причин проведення кардіохірургічних втручань у дітей у
всьому світі. Незважаючи на значний прогрес у розвитку
кардіохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, ранній
післяопераційний період характеризується клінічною
неоднорідністю та може залежати від віку пацієнта, структури ВВС
і особливостей післяопераційної адаптації.
Мета. Оцінити вікові особливості раннього післяопераційного
періоду у дітей після хірургічної корекції вроджених вад серця та
визначити їх зв’язок зі структурою ВВС і післяопераційною
адаптацією.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне
одноцентрове дослідження за участю 206 дітей віком 0–14 років,
яким у 2015–2024 роках виконано хірургічну корекцію ВВС.
Пацієнтів розподілено на п’ять вікових груп: новонароджені,
немовлята, діти 1–3 років, 3–7 років та 7–14 років. Аналізували
клінічні, лабораторні та ехокардіографічні показники раннього
післяопераційного періоду. Для статистичної обробки
використовували описову статистику, однофакторний
дисперсійний аналіз (ANOVA) та χ²-критерій.
Результати. Виявлено статистично значущі вікові відмінності
щодо тривалості госпіталізації, частоти серцевих скорочень,
поширеності екстракардіальної коморбідності та структури ВВС.
Новонароджені характеризувалися найдовшим терміном
перебування у стаціонарі, найбільшою частотою супутньої
патології та переважанням складних форм ВВС. Лабораторні
показники були відносно однорідними між групами та відображали
загальну післяопераційну запально-стресову реакцію. За даними
ехокардіографії, у дітей молодшого віку частіше виявляли
дилатацію правого шлуночка та ознаки легеневої гіпертензії.
Встановлено, що виявлені відмінності пов’язані не лише з віком, а
й зі складністю ВВС, вихідним клінічним станом та
периопераційними факторами.
Висновки. Ранній післяопераційний період після корекції ВВС
характеризується клінічно значущими віковими особливостями.
Найбільш уразливою групою є новонароджені, тоді як у дітей
старшого віку перебіг післяопераційного періоду є відносно стабільнішим. Виявлені особливості слід розглядати як результат
взаємодії віку, структури ВВС, супутньої патології та процесів
післяопераційної адаптації.