Мета роботи – сконструювати теоретичну модель вибірки
госпіталізованих ветеранів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) Одеського регіону
та оцінити потенціал зменьшення кількості призначених медикаментів (медикаментозна
деескалація) як інструменту розширення реабілітаційного вікна терапевтичної залученості при
різних сценаріях фармакологічної раціоналізації. Було проведено клінічне моделювання з
конструюванням теоретичної вибірки N=86 на основі верифікованих епідеміологічних даних
щодо поширеності поліфармації та антихолінергічного та седативного навантаження (Drug
Burden Index) у госпіталізованих ветеранів з ПТСР. Змодельовано три сценарії медикаментозної
деескалації з оцінкою очікуваного зниження DBI, когнітивного покращення та розширення
терапевтичного вікна. Середній DBI при надходженні становив 1,34 ± 0,87; 66,3% учасників
мали DBI ≥ 1. Частка осіб у терапевтичному вікні (DBI < 1) – 33,7%. Консервативна деескалація
підвищувала цей показник до 42,2%, помірна – до 61,0%, повна раціоналізація – до 78,3%.
Очікуваний приріст швидкості обробки інформації становив 8-35% залежно від сценарію.
Таким чином, зменьшення кількості призначених медикаментів є клінічно необхідним і
методологічно обґрунтованим компонентом стаціонарної психореабілітації ветеранів. Навіть
консервативний сценарій розширює терапевтичне вікно у значної частки госпіталізованих
пацієнтів.
The purpose of the study is to construct a theoretical model of a sample of hospitalized veterans with posttraumatic stress disorder (PTSD) from the Odessa region and to assess the potential for reducing the
number of prescribed medications (medication de-escalation) as a tool to expand the rehabilitation
window of therapeutic engagement under different pharmacological rationalization scenarios.
Clinical modeling was carried out by constructing a theoretical sample of N=86 based on verified
epidemiological data on the prevalence of polypharmacy and anticholinergic and sedative load (Drug
Burden Index) in hospitalized veterans with PTSD. Three medication de-escalation scenarios were
modeled to assess the expected reduction in DBI, cognitive improvement, and expansion of the
therapeutic window. The mean DBI at admission was 1.34 ± 0.87; 66.3% of participants had a DBI ≥
1. The proportion of individuals within the therapeutic window (DBI < 1) was 33.7%. Conservative
de-escalation increased this figure to 42.2%, moderate to 61.0%, full rationalization – up to 78.3%.
The expected increase in information processing speed was 8-35% depending on the scenario. Thus,
the reduction in the number of prescribed medications is a clinically necessary and methodologically
justified component of inpatient psychorehabilitation for veterans. Even a conservative scenario
expands the therapeutic window in a significant portion of hospitalized patients.