Мета дослідження – провести порівняльний аналіз структури навчального навантаження з дисципліни «Епідеміологія та принципи доказової медицини» у десяти провідних закладах вищої медичної освіти (ЗВО) України та зіставити отримані результати з практикою викладання у країнах ЄС (Польща, Іспанія, Сербія) та США. Матеріали та методи. Проаналізовано освітньо-професійні програми та навчальні плани 10 медичних ЗВО України (станом на 2025 рік), а також силабуси з епідеміології провідних медичних університетів Польщі, Іспанії, Сербії та вимоги акредитаційних органів США (LCME, AAMC). Використовувалися методи систематизації, порівняльного аналізу, описової статистики та SWOT-аналізу. Результати. Встановлено значну варіабельність структури навчального навантаження між українськими ЗВО. Медіана аудиторних годин становить 40 (мін. 30, макс. 54), а частки самостійної роботи – 55,6 % (мін. 40 %, макс. 67 %). Порівняно з міжнародними стандартами (44–56 год аудиторних занять, частка самостійної роботи 44–56 %) ряд університетів, зокрема ОНМедУ та НМУ ім. О. О. Богомольця, демонструють найнижчі показники аудиторного навантаження. Висновки. Існуюча структура навчального навантаження у частині ЗВО не відповідає принципам раціональної організації освітнього процесу для складної методологічної дисципліни. Рекомендовано збільшити частку аудиторних занять до 50–60 %, запровадити лекційний курс (10–14 год) та систематизувати розподіл дисципліни у семестровому форматі.
Objective. To conduct a comparative analysis of the academic workload
structure of the course “Epidemiology and Principles of Evidence-Based Medicine” across ten
leading medical universities in Ukraine and to compare the findings with teaching practices in
selected European Union countries (Poland, Spain, and Serbia) and the United States. Materials
and Methods. Educational programmes and curricula of ten Ukrainian medical universities (as of
2025) were analyzed, together with epidemiology course syllabi from leading medical schools in
Poland, Spain, and Serbia, as well as accreditation requirements established by U.S.A
organizations (LCME, AAMC). The study employed document analysis, comparative analysis,
descriptive statistics and SWOT analysis. Results. Substantial variability in academic workload
distribution was identified among Ukrainian medical universities. The median number of contact
hours was 40 (range: 30–54 hours), while the median proportion of self-directed learning was
55.6% (range: 40–67%). Compared with international benchmarks, which typically include 44–56
contact hours and 44–56% self-directed learning, several institutions, including Odesa National
Medical University and Bogomolets National Medical University, demonstrated the lowest
number of contact hours. Conclusions. The current workload structure adopted by some Ukrainian
medical universities may be suboptimal for teaching a methodologically demanding discipline
such as epidemiology and evidence-based medicine. Increasing the proportion of contact teaching
to 50–60%, introducing a structured lecture component (10–14 hours), and standardizing course delivery within a semester-based framework may contribute to improving educational
effectiveness and alignment with international educational standards.
