Захворювання тканин пародонту залишаються однією з найбільш
поширених стоматологічних патологій серед дорослого населення. Вікове
збільшення як запальних, так і дистрофічних змін, є закономірним, однак вплив
способу життя та поведінкових чинників на ці процеси вивчений недостатньо.
Популяції зі специфічними умовами проживання, зокрема жінки-монахині, можуть
мати інший профіль пародонтологічного здоров’я.
Мета роботи – визначити особливості стану тканин пародонту та рівень гігієни
порожнини рота у жінок-монахинь різних вікових груп.
Матеріали та методи. Обстежено 29 жінок-монахинь віком 25–75 років, розподілених на три вікові групи за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони
здоров’я (ВООЗ). Оцінювали пародонтальні та гігієнічні індекси. Статистичний
аналіз проводили з використанням непараметричних критеріїв Mann–Whitney
та Kruskal–Wallis. Дані подано у вигляді Mean ± SD та Me (Q1–Q3).
Результати. Запальні індекси у всіх вікових групах були низькими: медіанні значення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (PMA), відсоток становили
4,9–6,4%, а показники кровоточивості дорівнювали 0. Достовірних міжгрупових
відмінностей за величинами PMA та кровоточивості не встановлено. Дистрофічні
зміни мали виражену вікову динаміку. Рецесія ясен достовірно зростала з віком
(p = 0,011). Клінічна втрата прикріплення підвищувалася у всіх вікових групах
і досягала медіани 6,50 мм у віці 60–75 років (p = 0,014). Глибина пародонтальних
кишень не мала достовірних відмінностей між групами. Гігієнічний стан порожнини рота був загалом задовільним: індекси Silness–Löe та Stallard не виявили
статистично значущих відмінностей між віковими групами.
Висновки. Жінки-монахині характеризуються низьким рівнем запальних змін
у тканинах пародонту та помірним віковим прогресуванням дистрофічних змін
рецесивного типу; гігієнічний стан порожнини рота залишається стабільним
незалежно від віку, що свідчить про сприятливий пародонтологічний профіль
цієї популяції та підкреслює можливий протективний вплив поведінкових
і середовищних факторів способу життя.
Periodontal diseases remain among the most prevalent dental conditions in adults. Although age-related increases in inflammatory and degenerative
changes are expected, the influence of lifestyle and behavioral factors remains insufficiently studied. Populations living under specific conditions, such as women in monastic
communities, may demonstrate distinct periodontal characteristics.
Purpose – to assess periodontal status and oral hygiene levels in women nuns of
different age groups.
Materials and methods. Twenty-nine women nuns aged 25–75 years were examined
and divided into three age groups according to WHO recommendations. Periodontal
and oral hygiene indices were evaluated. Statistical analysis was performed using
the nonparametric Mann–Whitney and Kruskal–Wallis tests; data were presented as
Mean ± SD and Me (Q1–Q3).
Results. Inflammatory indices were low in all age groups: median PMA values ranged
from 4.9 to 6.4%, and bleeding scores were 0. No statistically significant differences
were found in PMA or bleeding indices. Degenerative changes showed an age-related
trend. Gingival recession increased significantly with age (p = 0.011). Clinical
attachment loss rose across groups, reaching a median of 6.50 mm in individuals
aged 60–75 years (p = 0.014). Probing depth did not differ significantly between groups.
Oral hygiene was satisfactory, with no significant differences in the Silness–Löe
and Stallard indices.
Conclusions. Women nuns exhibit low levels of inflammatory periodontal changes
and moderate age-related recession-type alterations. Stable oral hygiene suggests
a favorable periodontal profile and a possible protective effect of lifestyle factors.