Abstract:
Ціль роботи: узагальнити, систематизувати та критично
проаналізувати сучасні наукові дані щодо впливу дитячої психотравми на
нейробіологічні механізми розвитку мозку з позицій інтегративного та
трансдіагностичного підходів. Дослідити взаємозв’язок між раннім
травматичним досвідом і порушеннями когнітивного функціонування,
емоційної регуляції та поведінкових реакцій, з урахуванням індивідуальної
варіабельності та контекстуальних психосоціальних факторів. Визначити
ключові патофізіологічні процеси, що лежать в основі наслідків психотравми,
зокрема дисрегуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, епігенетичні
модифікації, нейрозапальні зміни та порушення функціональної та структурної
організації мозкових мереж. Оцінити роль критичних і сенситивних періодів
розвитку у формуванні вразливості до психопатології, а також проаналізувати
механізми довготривалої біологічної та психологічної адаптації до стресу.
Обґрунтувати значення раннього виявлення психотравми та впровадження
травма-інформованих мультидисциплінарних підходів як ключового чинника
зниження ризику довгострокових когнітивних, емоційних і поведінкових
порушень та покращення клінічного прогнозу.
