Prognostic model of integral renal risk in infants after correction of congenital heart defects

Abstract

Renal complications and subclinical renal stress are frequent components of the early postoperative period in infants after cardiac surgical correction of congenital heart defects and require early risk stratification. Objective – to develop a prognostic scoring index for assessing the integral renal risk index in infants after cor rection of congenital heart defects in the early postoperative period. Materials and methods. A retrospective single-center descriptive-analytical study was conducted (n = 101; age 1 – 12 months). The dependent variable was the integral renal risk index (a continuous scale of integral renal risk or stress) formed within the analysis of the early postoperative period. The following predictors were consid ered: disease severity, physical development as a proxy for nutritional status, class or complexity of the surgical intervention, syndromic or genetic features, creatinine level, and left ventricular ejection fraction. Multiple linear regression was constructed with diagnostics of assumptions (normality of residuals, linearity, homoscedasticity, multicollinearity assessed by the variance inflation factor, and influential observations). Results. The model was statistically significant (F(6, 94) = 9.82; p < 0.001) and explained 38.5 % of the variance in risk (adjusted R2 = 0.346). The largest independent contribution was made by the operation class (surgical complexity) (b = 0.578; p < 0.001), whereas ejection fraction demonstrated an inverse association with risk (b = –0.0167; p = 0.016). Conclusions. A scoring index, X, defined by a formula and within-cohort thresholds (X > 1 – high risk; X > 1.5 – very high risk), is proposed. This index integrates perioperative burden and perfusion reserve and may be used for early nephroprotective management.

Ренальні ускладнення та субклінічний ренальний стрес є частими компонентами раннього післяопера ційного періоду в немовлят після кардіохірургічної корекції вроджених вад серця та потребують ранньої стратифікації ризику. Мета — розробити прогностичний скоринговий індекс для оцінки інтегрального показника ренального ризику (risk) у немовлят після корекції вроджених вад серця в ранній післяопераційний період. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове описово-аналітичне дослідження (n = 101; 1 — 12 міс). Залежною змінною був інтегральний показник risk (безперервна шкала інтегрально го ренального ризику або стресу), сформований у межах аналізу раннього післяопераційного періоду. Як предиктори розглядали: тяжкість стану, фізичний розвиток як проксі нутритивного статусу, клас або складність оперативного втручання, синдромальні або генетичні стигми, креатинін і фракцію викиду лівого шлуночка. Побудовано множинну лінійну регресію з діагностикою припущень (нормальність залишків, лінійність, гомоскедастичність, мультиколінеарність за VIF (the variance inflation factor), впли вові спостереження). Результати. Модель була статистично значущою (F (6, 94) = 9,82; p < 0,001) і пояснювала 38,5 % варіації risk (Adjusted R2 = 0,346). Найбільший незалежний внесок мав operation_class (b = 0,578; p < 0,001), тоді як фракція викиду демонструвала негативний зв’язок із risk (b = –0,0167; p = 0,016). Висновки. Запропоновано скоринговий індекс X із формулою та внутрішньокогортними порогами (X > 1 — високий, X > 1,5 — дуже високий ризик), який інтегрує періопераційне навантаження та перфу зійний резерв і може застосовуватися для раннього нефропротективного ведення.