У статті розглянуто
алкогольну залежність як комплексну медико-психосоціальну проблему населення України,
що супроводжується порушенням психоемоційного стану, зниженням соціального
функціонування, формуванням коморбідних тривожних і депресивних розладів, а також
підвищенням суїцидального ризику. Концепція дослідження передбачала оцінку шести
взаємопов’язаних компонентів: причин початку вживання алкоголю (роль хронічного стресу,
психотравми, втрат, соціальної ізоляції та професійного вигорання); рівня усвідомлення
проблеми та частоти вживання; психоемоційного стану (порушення сну, тривожні й
депресивні симптоми, суїцидальні думки та спроби); маркерів важкості залежності
(толерантність, алкогольна амнезія, агресивна поведінка, вживання для зняття абстиненції та
уникнення дискомфорту); наявності екзистенційних переживань і втрати сенсу життя;
готовності до змін і потреби у спеціалізованій допомозі. Отримані результати демонструють
високу поширеність поліадиктивної поведінки та тяжких маркерів алкогольної залежності,
зокрема формування толерантності, синдрому відміни та втрати контролю. Встановлено
парадоксальне поєднання високого рівня критичного усвідомлення проблеми та готовності до
змін у осіб із низькою ефективністю попередніх спроб припинення вживання, що обґрунтовує
необхідність інтегрованих програм лікування й реабілітації. Тому реалізація комплексних
медико-психологічних підходів, які поєднують наркологічне лікування, психотерапевтичну
підтримку, корекцію тривожно-депресивних станів, оцінку суїцидального ризику та
формування альтернативних стратегій подолання стресу, є ключовою умовою підвищення
ефективності терапії алкогольної залежності та зниження ризику рецидивів. Запропонована
структура оцінювання стану пацієнтів може бути використана як практична основа для
скринінгу, маршрутизації та планування індивідуалізованих програм медико-психологічної
допомоги в умовах сучасних викликів для системи охорони здоров’я України.
This article examines alcohol dependence as a complex medical and
psychosocial problem among the Ukrainian population, characterized by disturbances in psychological
and emotional well-being, impaired social functioning, the development of comorbid anxiety and
depressive disorders, and an increased risk of suicide. The research design involved assessing six
interrelated components: the causes of alcohol use initiation (the role of chronic stress, psychological trauma, loss, social isolation, and professional burnout); the level of awareness of the problem and
frequency of use; the psychoemotional state (sleep disturbances, anxiety and depressive symptoms,
suicidal thoughts and attempts); markers of addiction severity (tolerance, alcohol-induced amnesia,
aggressive behavior, use to relieve withdrawal and avoid discomfort); the presence of existential
distress and a loss of meaning in life; readiness for change and the need for specialized help. The
results demonstrate a high prevalence of poly-substance use and severe markers of alcohol
dependence, including the development of tolerance, withdrawal syndrome, and loss of control. A
paradoxical combination of a high level of critical awareness of the problem and readiness for change
was observed in individuals with low success rates in previous attempts to stop using, which justifies
the need for integrated treatment and rehabilitation programs. Therefore, the implementation of
comprehensive medical-psychological approaches that combine addiction treatment,
psychotherapeutic support, correction of anxiety-depressive states, assessment of suicide risk, and the
development of alternative stress-coping strategies is a key condition for improving the effectiveness
of alcohol dependence therapy and reducing the risk of relapse. The proposed framework for assessing
patients’ condition can serve as a practical basis for screening, referral, and planning individualized
medical and psychological care programs in the context of the current challenges facing Ukraine’s
healthcare system.
