Вивчення патогенетичних механізмів підвищення клінічного
ризику у пацієнтів із поєднанням COVID-19 та цукрового діабету (ЦД) має
надзвичайно важливе значення для сучасної клінічної практики, адже ці два
захворювання потенційно взаємно обтяжують перебіг одне одного. Розуміння
взаємозв’язку між вірусно-запальним процесом, гіперглікемією та порушеннями
гемокоагуляції дозволяє своєчасно ідентифікувати групи високого ризику,
прогнозувати розвиток тяжких ускладнень та покращувати результати лікування. Особливу увагу приділено оцінці ролі коагуляційних зрушень та органних
дисфункцій у формуванні тяжких форм COVID-19 у хворих із супутнім ЦД.
Метою дослідження було вивчення особливостей системи згортання крові
при COVID-19 у пацієнтів з наявним ЦД. Під спостереженням перебували 72
хворих на COVID-19: 37 пацієнтів із супутнім ЦД, 35 — без ЦД, а також
контрольна група з 30 практично здорових осіб. У динаміці захворювання
проводили оцінку рівнів глікемії, фібриногену, D-димеру та інших параметрів
гемокоагуляції. Тяжкість пневмонії визначали за шкалою SMRT-CO, а кінцеві
результати оцінювали за композитною точкою.
Отримані результати показали, що пацієнти з ЦД характеризувалися
достовірно вищими клінічними ризиками за шкалою SMRT-CO (р=0,049) та
мали тенденцію до частішого розвитку несприятливих наслідків (р=0,068). У цієї
групи виявлено підвищення рівня фібриногену на 3–5-й день лікування,
сповільнення нормалізації D-димеру та фібриногену (р<0,05 для всіх
показників). Встановлено позитивну кореляцію між тяжкістю пневмонії та
показниками гіперкоагуляції (для D-димеру R=0,33, р=0,0006; для фібриногену
R=0,37, р=0,0004). Крім того, рівень фібриногену при госпіталізації виявився
значущим предиктором несприятливого клінічного перебігу (р=0,0001).
Таким чином, перебіг COVID-19 на тлі цукрового діабету супроводжується
вищим клінічним ризиком і вираженими коагуляційними порушеннями, які
можуть бути одним із ключових патогенетичних механізмів розвитку тяжких
форм та ускладнень захворювання. Виявлені закономірності підтверджують
необхідність раннього контролю коагуляційних показників і глікемії для
оптимізації лікувальної тактики та зниження смертності серед пацієнтів із
поєднаною патологією.
The study of pathogenetic mechanisms underlying the increased
clinical risk in patients with concurrent COVID-19 and diabetes mellitus (DM) is of
great practical importance for predicting and preventing adverse outcomes. These two
conditions may mutually aggravate disease progression, and understanding the
interplay between viral inflammation, hyperglycemia, and coagulation disorders is
essential for timely identification of high-risk groups and optimization of treatment
strategies. Particular attention is given to evaluating the role of coagulation
abnormalities and organ dysfunction in the development of severe and complicated
forms of COVID-19 in patients with DM.
The aim of this study was to investigate the coagulation characteristics of
COVID-19 progression in patients with concomitant diabetes mellitus. A total of 72
patients with COVID-19 were observed: 37 with DM, 35 without DM, and a control
group of 30 healthy individuals. Dynamic assessment included glycemia, fibrinogen,
D-dimer, and other hemostasis parameters. Pneumonia severity was evaluated using
the SMRT-CO scale, and outcomes were assessed according to a composite endpoint.
The results demonstrated that patients with DM exhibited a significantly higher
clinical risk according to the SMRT-CO scale (p=0.049) and showed a tendency toward
unfavorable outcomes (p=0.068). This group also had elevated fibrinogen levels on
days 3–5 of treatment and delayed normalization of both D-dimer and fibrinogen
concentrations (p<0.05 for all indicators). The severity of pneumonia correlated
positively with hypercoagulation markers (for D-dimer R=0.33, p=0.0006; for
fibrinogen R=0.37, p=0.0004). Moreover, the fibrinogen level at admission was
identified as a predictor of adverse clinical outcomes across the entire cohort
(p=0.0001).
Thus, the course of COVID-19 in patients with diabetes mellitus is characterized
by a higher clinical risk and additional coagulation disturbances, which may represent
a key pathogenetic mechanism contributing to the development of severe forms and
complications of the disease. The identified relationships emphasize the importance of
early monitoring of coagulation parameters and glycemic control to improve
therapeutic outcomes and reduce mortality in patients with combined pathology.
