Порівняння результатів відкритих та лапароскопічної простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати

Abstract

Метою дослідження є порівняння результатів відкритих та лапароскопічної простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати. У Клінічному центрі онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної Ради, Вінницькій обласній лікарні ім. М.І. Пирогова та Одеській міській клінічній лікарні №10 було виконано 100 одномоментних лапароскопічних екстраперитонеальних залобкових (транскапсулярних) простатектомій, 100 одномоментних відкритих залобкових простатектомій та 100 одномоментних відкритих черезміхуових простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати. Передопераційну оцінку фізичного стану хворих проводили за класифікаційною системою Американського товариства анестезіологів (АSA) та індексу коморбідності Чарлсона. Урофлоуметрію після операції (при виписці із стаціонару) проводили на відчизняному урофлоуметрі “Потік – К” (м. Дніпро). Інтраопераційну крововтрату визначали ваговим методом. Оцінку інтра% та післяопераційних ускладнень після операції проводили за класифікацією Clavien – Dindo. Лапароскопічна простатектомія характеризувалась найбільшими строками виконання операції (120,3 ± 12,7 хв), але найменшою інтраопераційною крововтратою (112,7 ± 23,2 мл), кількістю післяопераційних ускладнень (4 %) та післяопераційним ліжкоднем (6,3 ± 1,9). Лапароскопічнана та відкрита простатектомії дозволяють однаково ефективно відновити акт сечовипускання у хворих після операції. Лапароскопічна простатектомія при доброякісній гіперплазії простати характеризується найбільшими строками виконання операції, але найменшою інтраопераційною крововтратою, післяопераційним ліжкоднем та кількістю післяопераційних ускладнень. Необхідно впроваджувати лапароскопічну простатектомію у практичну роботу урологів як малоінвазивне та ефективне хірургічне втручання.

The purpose of the study is to compare the results of open and laparoscopic prostatectomy in patients with benign prostatic hyperplasia. In the Clinical Center for Oncology, Hematology, Transplantology and Palliative Care of the Cherkasy Regional Council, M.I. Pirogov Vinnytsia Regional Hospital and Odessa City Clinical Hospital N10, 100 single%stage laparoscopic extraperitoneal ventricular (transcapsular) prostatectomies, 100 single%stage open ventricular prostatectomies and 100 single%stage open transvesical prostatectomies were performed in patients with benign prostatic hyperplasia. Preoperative assessment of the physical condition of the patients was performed according to the classification system of the American Society of Anesthesiologists and the Charlson comorbidity index. Uroflowmetry after surgery (at discharge from the hospital) was performed on a proprietary uroflowmeter “Potik%K” (Dnipro). Intraoperative blood loss was determined by the weight method. Intraoperative and postoperative complications after surgery were assessed according to the Clavien%Dindo classification. Laparoscopic prostatectomy was characterized by the longest operation time (120.3 ± 12.7 min), but the lowest intraoperative blood loss (112.7 ± 23.2 ml), the number of postoperative complications (4 %) and the postoperative bed rest (6.3 ± 1.9). Laparoscopic and open prostatectomy allow to restore the act of urination in patients equally effectively after surgery. Laparoscopic prostatectomy in benign prostatic hyperplasia is characterized by the longest operation time, but the lowest intraoperative blood loss, postoperative bed rest and the number of postoperative complications. It is necessary to introduce laparoscopic prostatectomy into the practical work of urologists as a minimally invasive and effective surgical intervention.