Неврит зорового нерва є найчастішою причиною ушкодження зорового нерва в осіб молодого віку і відрізняється різноманіттям етіологічних факторів, включно з інфекційними, автоімунними й демієлінізуючими захворюваннями. Мета: визначити особливості клінічного перебігу
невриту зорового нерва внаслідок сфеноїдиту. Матеріали та методи. Обстежено 35 пацієнтів віком від
18 до 52 років з діагнозом невриту зорового нерва, середній вік хворих – 31,2 ± 15,7 року. Пацієнтів було
рандомізовано на дві групи: перша група – 27 хворих (27 очей) – отримувала системну протизапальну,
імуносупресивну, десенсибілізуючу терапію, електрофорез антибактеріальних речовин, а пацієнтам другої
групи – 8 хворих (8 очей), у яких було діагностовано запалення зорового нерва на тлі сфеноїдиту, окрім
означеної терапії виконували ендоназальний електрофорез антибактеріального, антисептичного засобу
з використанням кортикостероїдних і антигістамінних препаратів. Проводилося загальноклінічне обстеження, визначення гостроти зору, поля зору, офтальмоскопія, комп’ютерна томографія, передня і задня риноскопія, фарингоскопія, рентгеноскопія в прямих проєкціях і прицільній боковій проєкції, ендоскопія. Результати. У хворих на неврит зорового нерва на тлі сфеноїдиту на фоні загальної протизапальної терапії були купіровані запальні ознаки захворювання (зник головний біль, біль при натисканні в зоні носа, поліпшилися носове дихання і нюх тощо), підвищилася гострота зору (р < 0,02) і відбулося розширення сумарного поля зору (р < 0,05). Частіше пацієнти скаржилися на головний біль у зоні скроні й потилиці та при нахилі голови вперед, ускладнення дихання і виділення з носа, слабкість, підвищення температури й погіршення зору. Висновки. Одними з клінічних диференціальних показників при діагностиці невриту зорового нерва на тлі сфеноїдиту можуть стати головний біль, біль при натисканні в зоні носа, погіршення носового дихання й нюху. Діагностику невриту зорового нерва необхідно виконувати офтальмологу сумісно з оториноларингологом, використовуючи променеві методи діагностики, риноскопію, фарингоскопію. Ми рекомендуємо для лікування хворих на запалення зорового нерва на тлі сфеноїдиту використовувати вакуумне промивання носових порожнин і ендоназальний електрофорез антибактеріальних, антисептичних та десенсибілізуючих препаратів на фоні загальної протизапальної терапії.
Optic neuritis is the most common cause
of optic nerve damage in young people and is characterized by a
variety of etiological factors, including infectious, autoimmune,
and demyelinating diseases. Objective: to determine the features of
the clinical course of optic neuritis due to sphenoiditis. Materials
and methods. We examined 35 patients aged 18 to 52 years with a
diagnosis of optic neuritis, their average age was 31.2 ± 15.7 years.
Patients were randomized into two groups. The first group of 27 patients (27 eyes) received systemic anti-inflammatory, immunosuppressive, desensitizing therapy, electrophoresis of antibacterial
substances. In the second group of 8 patients (8 eyes), who were
diagnosed with inflammation of the optic nerve on the background
of sphenoiditis, in addition to the indicated therapy, endonasal
electrophoresis of an antibacterial, antiseptic agent was conducted,
using corticosteroid and antihistamine drugs. A general ophthalmic
examination was done along with determination of visual acuity,
visual fields, ophthalmoscopy, computed tomography, anterior
and posterior rhinoscopy, pharyngoscopy, fluoroscopy in direct
and targeted lateral projections, endoscopy. Results. In patients
with optic neuritis on the background of sphenoiditis, the inflammatory symptoms of the disease (headache, pain when pressing in
the nose area disappeared, nasal breathing and smell improved)
were relieved, visual acuity increased (p < 0.02) and the total visual
field expanded (p < 0.05) following general anti-inflammatory
therapy. More often, patients complained of headache in the temple and occipital area and when tilting the head forward, difficulty
breathing and nasal discharge, weakness, fever and deterioration
of vision. Conclusions. One of the clinical differential indicators in
the diagnosis of optic neuritis on the background of sphenoiditis
can be headaches, pain when pressing in the nose area, deterioration of nasal breathing and smell. Diagnosis of optic neuritis
should be performed by an ophthalmologist in conjunction with
an otorhinolaryngologist, using radiological methods, rhinoscopy,
pharyngoscopy. It is recommended to use vacuum lavage of the
nasal cavities and endonasal electrophoresis of antibacterial, antiseptic and desensitizing drugs against the background of general
anti-inflammatory therapy for the management of patients with
optic neuritis due to sphenoiditis.
