Anemia remains one of the most prevalent global health problems, affecting nearly a quarter of the world’s population, with women and young children being the most vulnerable groups. Iron deficiency anemia (IDA) accounts for more than 90% of all cases, and its prevention and early detection are essential for reducing morbidity. Ferritin is the main iron-storage protein and the most sensitive laboratory marker for assessing body iron reserves. A decrease in its concentration is an early sign of latent iron deficiency, while increased levels may indicate iron overload or inflammatory conditions.
The aim of this study was to summarize current evidence on the role of ferritin in the diagnosis and prevention of anemia, with a focus on nutrition. The article highlights the metabolism of iron, its transport and storage proteins, and discusses factors influencing bioavailability. It has been shown that heme iron from meat products is absorbed significantly better than non-heme iron from plant sources, while ferritin in food may serve as a promising nutritional source. The beneficial effects of ascorbic acid and the “meat factor,” as well as the inhibitory role of phytates, polyphenols, and calcium, are discussed.
Conclusions. Ferritin plays a pivotal role in detecting latent iron deficiency and monitoring treatment efficacy. The combination of a balanced diet enriched with heme iron and vitamin C together with ferritin level monitoring forms the basis of effective preventive strategies. The use of ferritin-enriched functional foods and the integration of ferritin screening into public health systems open new perspectives in combating anemia.
Анемія залишається глобальною проблемою громадського здоров’я, що вражає майже чверть населення світу, найбільш уразливими є жінки та діти раннього віку. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) становить понад 90% усіх випадків, а її профілактика та рання діагностика визначають ефективність зниження захворюваності. Феритин є головним депонуючим білком заліза та найчутливішим лабораторним маркером для оцінки його запасів. Його зниження передує розвитку клінічних проявів ЗДА, тоді як підвищення може відображати перевантаження залізом або запальні процеси.
Мета роботи – узагальнити сучасні дані щодо ролі феритину у діагностиці та профілактиці анемій з акцентом на значенні харчування. У статті наведено характеристику метаболізму заліза, його основних транспортних і депонуючих білків, а також розглянуто фактори, що впливають на біодоступність. Доведено, що гемове залізо з м’ясних продуктів засвоюється значно краще порівняно з негемовим із рослинних джерел, тоді як феритин у продуктах харчування може виступати перспективним нутрієнтом. Обговорено позитивний вплив аскорбінової кислоти, «м’ясного фактору», а також негативний вплив фітатів, поліфенолів та кальцію.
Висновки. Феритин є ключовим інструментом у виявленні латентного дефіциту заліза та контролі ефективності терапії. Поєднання збалансованого харчування, збагаченого гемовим залізом та вітаміном С, з контролем рівня феритину становить основу ефективних профілактичних стратегій. Використання феритину у складі функціональних продуктів та інтеграція скринінгу у систему громадського здоров’я відкривають нові перспективи у боротьбі з анемією.
