Abstract:
Проведення провідникової мандибулярної анестезії є ключовою умовою безпечного та ефективного виконання хірургічних і терапевтичних втручань у нижній щелепі. На клінічний результат впливають фармакокінетичні та реологічні властивості анестетика (дифузія в тканинах, зв’язування з білками, швидкість абсорбції та елімінації). Модифікація в’язкості ін’єкційного розчину – зокрема, шляхом додавання гіалуронату – розглядається як спосіб керованого впливу на розповсюдження анестетика в периневральному просторі, швидкість настання, глибину та тривалість знеболення, а також на потребу в додаткових ін’єкціях і частоту невдач. Метою даного дослідження було оцінити вплив підвищення в’язкості анестезійного розчину на ефективність та часову динаміку мандибулярної анестезії (латентний період,
глибина і тривалість знеболення, частота додаткових ін’єкцій, частота невдач), а також на суб’єктивну переносимість і безпеку.
