Глава. «Текст про минуле» М. Пруста «У пошуках втраченого часу» як приклад діахронії ретенційної свідомості

Abstract

Метою дослідження є дослідити проблему діахронії (модифікації, у термінології Гусерля) ретенційної свідомості, використовуючи форму «тексту про минуле», прикладом якого вважаємо серію «У пошуках втраченого часу» М. Пруста як можливість структурного входу у філософію часу. Новизна дослідження проявляється у застосуванні структур синхронії та діахронії, які властиві лінгвістичному структуралізму, як первинних процесів ретенційної свідомості «трансцендентального Его». На нашу думку, формою тексту, що здатна втілити ці складні концепти – це «текст про минуле» М. Пруста, у якому артикулюються у темпоральному потоці та «потоці свідомості» діахронні та синхронні структури.