Психологічний опір змінам у медичних закладах: роль стилю керівництва й емоційної підтримки персоналу

Abstract

Анотація У статті здійснено комплексне дослідження психологічного опору змінам у медичних організаціях із фокусом на вплив стилю керівництва й емоційної підтримки персоналу. Психологічний опір розглядається як багатовимірне явище, що поєднує когнітивні оцінки, емоційні реакції та поведінкові стратегії. Теоретично обґрунтовано роль управлінських стилів (авторитарного, демократичного, трансформаційного, емоційно-орієнтованого) у регуляції реакцій персоналу на організаційні трансформації. Особливу увагу приділено класифікаціям керівництва за К. Левіним, Р. Лайкертом, Блейком-Моутон і Д. Гоулманом. У контексті медичних закладів підкреслюється важливість урахування професійної ідентичності, ригідності мислення, рівня невизначеності й емоційного навантаження як чинників, що посилюють опір. Аналізується вплив міжособистісних та організаційних факторів, зокрема довіри до керівництва, якості комунікації, неформального лідерства й організаційної культури.Запропоновано модель гнучкого управлінського реагування на опір, що передбачає поетапне застосування різних стилів лідерства відповідно до стадії змін. Обґрунтовано доцільність включення елементів емоційної підтримки, діалогічної комунікації й активного залучення персоналу до прийняття рішень як стратегій зниження опору. Підкреслюється, що опір є не деструктивною перешкодою, а потенційним джерелом зворотного зв’язку, який за адекватного управління може стати ресурсом організаційного зростання.

Abstract. This article presents a comprehensive investigation into psychological resistance to change within medical organizations, with a focus on the influence of leadership style and emotional support for staff. Psychological resistance is conceptualized as a multidimensional phenomenon encompassing cognitive evaluations, emotional responses, and behavioral strategies. The theoretical role of leadership styles – authoritarian, democratic, transformational, and emotionally oriented – in regulating staff reactions to organizational transformation is substantiated. Particular attention is given to leadership typologies developed by K. Lewin, R. Likert, R. Blake and J. Mouton, and D. Goleman. Within the healthcare context, the study emphasizes the significance of professional identity, cognitive rigidity, perceived uncertainty, and emotional burden as key factors amplifying resistance. The impact of interpersonal and organizational variables, such as trust in leadership, communication quality, informal leadership, and organizational culture is thoroughly examined. The article proposes a flexible managerial response model that involves the phased application of various leadership styles aligned with the stages of change implementation. It advocates for the integration of emotional support, dialogic communication, and active staff engagement in decision-making as effective strategies to mitigate resistance. Resistance is framed not as a destructive obstacle but as a potential source of feedback, which, when appropriately managed, can serve as a valuable resource for organizational development.