Сучасні аспекти профілактики залізодефіцитної анемії: роль раціону харчування у забезпеченні організму залізом

Abstract

Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є одним із найпоширеніших гематологічних порушень у світі, що характеризується зниженим рівнем гемоглобіну, порушенням транспорту кисню до тканин та розвитком хронічної гіпоксії. Дефіцит заліза має значний вплив на функціонування організму, зокрема на роботу серцево-судинної, нервової та імунної систем. Серед основних причин ЗДА – недостатнє надходження заліза з їжею, порушення його всмоктування в кишечнику, хронічні крововтрати та підвищена потреба у залізі під час вагітності та інтенсивного росту. У статті розглянуто сучасні аспекти профілактики ЗДА, з особливим акцентом на роль раціону харчування у підтримці адекватного рівня заліза в організмі. Проведено аналіз міжнародних рекомендацій щодо добового споживання заліза, запропонованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Європейською асоціацією клінічного харчування (ESPEN) та іншими авторитетними науковими установами. Визначено, що потреба в залізі залежить від вікових та фізіологічних особливостей організму, а також від наявності супутніх захворювань, які можуть впливати на його метаболізм. Особливу увагу приділено групам ризику, серед яких діти раннього віку, підлітки, вагітні жінки, люди похилого віку та особи з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Обговорено ключові фактори, що впливають на біодоступність заліза, зокрема різницю між гемовим (тваринного походження) та негемовим (рослинного походження) залізом. Показано, що засвоєння заліза залежить від присутності інгібіторів (фітати, таніни, кальцій) та стимуляторів (аскорбінова кислота, органічні кислоти), що потребує комплексного підходу до формування раціону. Розглянуто ефективність різних підходів до профілактики ЗДА, включаючи збагачення продуктів харчування залізом, використання спеціальних дієтичних програм, а також застосування фармакологічних препаратів у випадках глибокого дефіциту. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до профілактики, що включає оптимізацію харчового статусу, контроль факторів ризику та освітню роботу серед населення щодо здорового харчування. Результати дослідження можуть бути використані для розробки державних програм громадського здоров'я, спрямованих на зниження поширеності залізодефіцитної анемії серед уразливих категорій населення.